Залтбоммел (місто)
| Залтбоммел | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 51°48′44″ пн. ш. 5°14′49″ сх. д. / 51.81231000002777165° пн. ш. 5.247000000028° сх. д.Координати: 51°48′44″ пн. ш. 5°14′49″ сх. д. / 51.81231000002777165° пн. ш. 5.247000000028° сх. д. | ||||
| Країна |
 Нідерланди | |||
| Адмінодиниця | Залтбоммел[1] | |||
| Столиця для | Залтбоммел (ганзейське місто, муніципалітет Нідерландів) | |||
| Водойма | Вааль | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| GeoNames | 2744102 | |||
| OSM | r1579084 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Залтбоммел у Вікісховищі | ||||
Залтбо́ммел (нід. Zaltbommel) — ганзейське місто в однойменному муніципалітеті нідерландської провінції Ґелдерланд. Місто розташоване на південному березі річки Ваал і станом на 01.01.2021 налічувало 13 070 мешканців[2].
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про місто під назвою Бомело датується 850 роком.[3] У цій гібридній назві міста поєднуються значення «дерево» (вoom) і листяний ліс на височині (lo). У цьому районі височина була створена дамбою вздовж річки Ваал. Тут і могло виникнути поселення. На пізнішому етапі назва поселення була доповнена значенням «cіль» (Salt), і під назвою Зальтбоммел місто вперше згадується в 1297 році. Сіль тут була дуже важливою, оскільки використовувалася для засолювання риби. Її транспортували на кораблях і, ймовірно, торгували нею в Зальтбоммелі.[4]
У ХІІІ столітті Зальтбоммел перетворився на важливе торгове місто. 13 грудня 1315 року граф Рейнальд I надав йому cтатус міста. Оригінал статуту було втрачено, і в 1316 році граф Райнальд I підтвердив статус.[5] У цей період навколо міста були збудовані укріплення, які збереглися донині. Дещо пізніше місто отримало і земельне право (ландрехт). За статутом в середньовіччі воно було подібне до міського права і могло застосовуватися до відносно невеликої території чи до регіону. Якщо поселення не мало прав міста, то діяли земельні права місцевості, в якій воно знаходилося. Якщо між земельним і міським правами виникали розбіжності, то міське право мало перевагу.
У ХV столітті місто Зальтбоммел увійшло до складу унії вільних ганзейських міст.
Під час Вісімдесятирічної війни 31 липня 1572 року Зальтбоммел був захоплений гізами на чолі з Дірком ван Гафтеном. Невеликий іспанський гарнізон був вигнаний з міста. Дірк був призначений Вільгельмом Оранським губернатором Зальтбоммела. Згодом іспанська армія під проводом Жиля ван Берлемона взяла місто в облогу, яка тривала з 13 липня по 14 жовтня 1574 року. Після тримісячної облоги іспанці були змушені зняти облогу, оскільки за наказом Дірка була пробита дамба, і високий рівень води затопив розташування іспанських військ[6]. У регіональному музеї Stadskasteel, розташованому в центрі Зальтбомела, експонується велика картина «Облога Зальтбоммела 1574», написана невідомим художником близько 1580 року і яка докладно відтворює на полотні героїчну оборону міста.
За наполяганням Мауріца Оранського місто було додатково укріплено. Перш ніж модернізація укріплень була завершена, іспанське військо на чолі з Франческо де Мендоса знову оточило місто в 1599 році. Ця облога знову була успішно відбита державними військами.
З 1869 року Зальтбоммел був під'єднаний до державної залізничної мережі. З 1910 до 1923 років в місті між центром і залізничою станцією курсував трамвай.
Визначні місця[ред. | ред. код]
Зальтбоммел розташований на південному березі ріки Ваал. Місто з'єднується з протилежним берегом ріки сучасним вантовим мостом Мартінес Нейгоффбруг, відкритим для автомобільного й пішохідного руху в січні 1996 року. Міст названий на честь нідерландського поета Мартінеса Нейгоффа. На схід від Мартінес Нейгоффбруг через ріку проходить залізничний міст з 1869 року.
Церква Святого Мартена — Grote of Sint-Maartenskerk — є найбільш знаковою будівлею в Зальтбоммелі. Ця велика тринавна базиліка з ХV століття є чудово збереженим зразком готичної архітектури Нижнього Рейну.
Гостьовий будинок Gasthuis — це колишня лікарня в Зальтбоммел, яка використовувалася з початку ХІV століття. До складу Gasthuis входять:
- каплиця Gasthuiskapel — однонавна зальна церква ХV століття з дерев'яним склепінням XVI століття.
- висока квадратна вежа (2-а половина ХV століття) Gasthuistoren, увінчана відкритим ліхтарем (лантерною) і грушоподібним шпилем. У ліхтарі розміщені дзвін з 1533 року та карильйон з 1654 року.
Монументальний будинок Maarten van Rossumhuis, побудований приблизно в 1535 році на замовлення відомого воєнноначальника з провінції Ґельдернського герцогства Мартена ван Россума. Будинок щедро прикрашений незвичними для Нідерландів скульптурами епохи Відродження. Завдяки зовнішньому вигляду з вежичками та зубцями його ще називають міським замком. Зараз у будинку знаходиться музей, присвячений регіональній історії, мистецтву та ремеслам Stadskasteel Zaltbommel, заснований у 1937 році як музей Мартена ван Россума.
Місто оточене старими укріпленнями, які в ХІХ столітті були перетворені на парк і тому збереглися. Зараз вони утворюють зелену смугу навколо центра міста. Частково збереглася середньовічна стіна навколо міста, а також дорога вздовж внутрішньої її частини як вулиця міста. Воріт у мурах стіни більше не існує, за винятком Водної брами. Частина Зальтбоммела є охоронним міським ландшафтом.
Народжені в Зальтбоммелі[ред. | ред. код]
- Мартен ван Россум (нід. Maarten van Rossum) (близько 1478—1555) — відомий нідерландський воєначальник, фельдмаршал;
- Андрес Ессеніус (нід. Andreas Essenius) (1618—1677) — нідерландський богослов, професор теології ректор Утрехтського університету;
- Фердинанд Ленгоф (нід. Ferdinand Leenhoff) (1841—1914) — нідерландський художник і скульптор;
- Жерард Філіпс (нід. Gerard Philips) (1858—1942) — промисловець (засновник Philips, брат Антона);
- Антон Філіпс (нід. Anton Philips) (1874—1951), промисловець (засновник Philips, брат Жерара);
- Петер ван Анрой (нід. Peter van Anrooy) (1879—1954) — нідерландський композитор і диригент.
Мешкали в Зальтбоммелі[ред. | ред. код]
- Христофор Бейс-Баллот (нід. Christophorus Buys Ballot) (1817—1890) — нідерландський метеоролог і фізик, професор Утрехтського університету;
- Сюзанна Мане (уроджена Лейнгофф, нід. Leenhoff) (1829—1906) — нідерландська піаністка, дружина художника Едуара Мане.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Печатка міста, музей Stadskasteel Zaltbommel -
Ратуша -
Вантовий міст Мартінес Нейгоффбруг -
Водна брама -
Набережна ріки Ваал -
Базиліка Святого Мартена - Grote of Sint-Maartenskerk -
Вежа Gasthuistoren гостьового будинку Gasthuis -
Музей Stadskasteel Zaltbommel (Maarten van Rossumhuis)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Woonplaatsen in Nederland 2021
- ↑ Tabel: Bevolking; maandcijfers per gemeente en overige regionale indelingen, 1 januari 2021, Centraal Bureau voor de Statistiek, Voorburg/Heerlen
- ↑ Див. «Oorkondenboek van het Sticht Utrecht tot 1301», реєстровий номер 67 на стор.73. Доступно в цифровому вигляді через: http://resources.huygens.knaw.nl/retroboeken/osu
- ↑ Dumont, S., en Kleijnen, M., Van wege den Koning. Gemeentewapens en plaatsnamen in de Bommelerwaard (Zaltbommel 1992)
- ↑ Nijhoff, I.A., Gedenkwaardigheden uit de geschiedenis van Gelderland, door onuitgegeven oorkonden opgehelderd en bevestigd. Deel I, no. 167 (Den Haag 1830—1875)
- ↑ Zaltbommel in Hollandse handen, Mijn Gelderland
| |||||||||||