Замкова церква (Кенігсберг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замкова церква
54°42′36″ пн. ш. 20°30′38″ сх. д. / 54.71021800002777269° пн. ш. 20.51078800002778024° сх. д. / 54.71021800002777269; 20.51078800002778024Координати: 54°42′36″ пн. ш. 20°30′38″ сх. д. / 54.71021800002777269° пн. ш. 20.51078800002778024° сх. д. / 54.71021800002777269; 20.51078800002778024
Тип споруди церква і колишня сутністьd
Розташування  РосіяКенігсберг
Початок будівництва 1593
Належність лютеранство
Єпархія Прусська унія
Замкова церква (Кенігсберг). Карта розташування: Росія
Замкова церква (Кенігсберг)
Замкова церква (Кенігсберг) (Росія)
Мапа
CMNS: Замкова церква у Вікісховищі

Замкова церква — церква, яка знаходилася у внутрішній частині Кенігсберзького замку.

Історія[ред. | ред. код]

Церква була побудована за часів князя маркграфа Георга Фрідріха, за проектом архітектора Бласіуса Берварта. Закладена в 1584 році, будівництво тривало до 1597 року. Головний фасад створений у стилі Ренесансу.

У 1701 році в Замковій церкві пройшла коронація першого прусського короля Фрідріха I, хоча столицею Прусського королівства став Берлін. Тут також була проведена і церемонія коронації кайзера Вільгельма І в 1861 році[1][2][3][4][5].

Церква зазнала значних пошкоджень під час штурму Кенігсберга в 1945 році, її руїни були розібрані в 1968 році.

Дзвіниця[ред. | ред. код]

Дзвіницю почали зводити в 1260 році як бергфрід — нежитлову оборонну вежу-цитадель; з 1387 року вежа служила дзвіницею. Станом на 1686 рік вона мала висоту 82 м. Карильйон грав мелодію Вульпіуса «Христос є моє життя» (нім. Ach bleib mit deiner Gnade) і мелодію Генріха Ізаака (нім. Nun ruhen alle Wälder).

Дзвіниця згоріла внаслідок англійського бомбардування 30 серпня 1944 року, потім була значно пошкоджена артилерійським вогнем при штурмі міста в квітні 1945 року й остаточно підірвана в 1955 році.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Adolf Boetticher: Die Bau- und Kunstdenkmäler der Provinz Ostpreußen. Heft VII. Die Bau- und Kunstdenkmäler in Königsberg, Кенігсберг 1897.
  • Bernhart Jähnig: 750 Jahre Königsberg, Марбург 2008.
  • Baldur Köster: Königsberg: Architektur aus deutscher Zeit, 2000.
  • Дмитрий Навалихин: К вопросу реконструкции центра города Калининграда, Москва 1958.
  • Markus Podehl: Architektura Kaliningrada, Марбург 2012.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Адольф Бёттихер: Памятники в Прушкуве. Памятники в Кенигсберге, Кёнигсберг 1897, С. 40.
  2. Бернард Йениз:750 лет Калининград / Кенигсберг, Марбург 2008, С. 385—416.
  3. Бальдур Кёстер: Кенигсберг: Немецкая архитектура, Хузум 2000, С. 231.
  4. Дмитрий Константи́нович Навалихин: Дмитрий Константинович Навалихин, Москва 1958.
  5. Маркуш Подел:Архитектура Калининград , Марбург 2012, С. 23.