Занурене скупчення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Занурене скупчення Трапеція, спостережуване у рентгенівському діапазоні.

Занурене скупчення (англ. Embedded cluster) - розсіяне зоряне скупчення, занурене в залишки молекулярної хмари, з якої воно утворилось[1]. Зазвичай такі скупчення є областями активного зореутворення, створюючи зорі приблизно однакового віку і хімічного складу[2]. Внаслідок наявності щільної речовини, що оточує зорі, їх складніше спостерігати у видимому діапазоні спектра, але в інфрачервоному та рентгенівському діапазонах зорі видно крізь навколишню речовину[3]. Поглинання світла в напрямку таких скупчень у видимій частині спектра може становити від 3 до 20 зоряних величин[4]. У Чумацькому Шляху занурені скупчення можна виявити, в основному, в галактичному диску та поблизу центру Галактики, де протікає активне зореутворення[2].

Розміри зір, що формуються в занурених скупченнях, розподілені відповідно до початкової функції мас, при цьому в розрахунку на одну зорю великої маси припадає багато маломасивних зір. Тим не менш, масивні зорі спектральних класів O і B, набагато гарячіші і яскравіші, ніж маломасивні зорі, справляють непропорційно великий вплив на міжзоряне середовище, іонізуючи газ навколо них і створюючи зони HII. Із зануреними скупченнями пов'язують ультракомпактні області HII, можливі попередники потужних протозір[2].

Характерні розміри занурених скупчень становлять 0,3-1 пк, а маси лежать у діапазоні від 20 до 1000 мас Сонця. Густина занурених скупчень відносно велика: від 10 до 1000 мас Сонця в кубічному парсеку[4]. Дослідження показують, що відразу після формування занурених скупчень у них спостерігається ядро, а також виявляються ознаки сегрегації маси[en][4]. З часом тиск випромінювання розсіє молекулярну хмару, після чого скупчення стане звичайним розсіяним скупченням.

У числі відомих занурених скупчень можна згадати скупчення Трапеція в туманності Оріона, L1688 в молекулярній хмарі Ро Змієносця, NGC 2244 в туманності Розетка, скупчення в Потрійній туманності, NGC 6611 в туманності Орла.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lada, Charles J.; Lada, Elizabeth A. (2004), Embedded clusters in molecular clouds, Annual Review of Astronomy and Astrophysics, 41: 57—115, arXiv:astro-ph/0301540, Bibcode:2003ARA&A..41...57L, doi:10.1146/annurev.astro.41.011802.094844
  2. а б в Clerkin, James (2004), 2MASS study of candidate precursors to UCHII regions (PDF), Universidade do Porto, архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2020, процитовано 30 вересня 2017
  3. Feigelson, Eric D.; Townsley, Leisa K.; Broos, Patrick S.; Busk, Heather A.; Getman, Konstantin V.; King, Robert R.; Kuhn, Michael A.; Naylor, Tim; Povich, Matthew S.; Baddeley, Adrian; Bate, Matthew R.; Indebetouw, Remy; Luhman, Kevin L.; McCaughrean, Mark J.; Pittard, Julian M.; Pudritz, Ralph E.; Sills, Alison; Song, Yong; Wadsley, James. Overview of the Massive Young Star-forming Complex Study in Infrared and X-ray (MYStIX) Project : [англ.] // The Astrophysical Journal : journal. — IOP Publishing, 2013. — Vol. 209, № 2 (14 November). — С. 26. — ISSN 0067-0049. — arXiv:1309.4483. — Bibcode2013ApJS..209...26F. — DOI:10.1088/0067-0049/209/2/26.
  4. а б в Локтин А. В., Марсаков В. А., Звездная астрономия в лекциях, Электронная версия учебника, Ростов-на-Дону, 2010