Заповідник Центральна Калахарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральна Калахарі
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Giraffe standing.jpg
21°53′22″ пд. ш. 23°45′23″ сх. д. / 21.88950000002778040° пд. ш. 23.75650000002777773° сх. д. / -21.88950000002778040; 23.75650000002777773Координати: 21°53′22″ пд. ш. 23°45′23″ сх. д. / 21.88950000002778040° пд. ш. 23.75650000002777773° сх. д. / -21.88950000002778040; 23.75650000002777773
Розташування: Ботсвана Ботсвана
Площа: 52800 км²
Заснований: 1961 p.
Країна Flag of Botswana.svg Ботсвана
Центральна Калахарі. Карта розташування: Ботсвана
Центральна Калахарі
Центральна Калахарі

CMNS: Заповідник Центральна Калахарі на Вікісховищі

Центральна Калахарі (англ. Central Kalahari Game Reserve) — національний мисливський заповідник в Ботсвані в пустелі Калахарі. Відкритий в 1961 році і покриває площу в 52 800 км², що робить його найбільшим заповідником Ботсвани і другим за величиною у світі.[1]

У парку мешкає велика кількість видів диких тварин : жирафи, леопарди, леви, дикі африканські собаки, гепарди, африканські бородавочники, гієни, блакитні гну, канни, сернобики, антилопи, куду і т. д.

Рельєф заповідника є здебільшого рівнинний з невеликими хвилеподібними пагорбами, вкритими кущами і травою, що покриває піщані дюни. На території парку ростуть великі дерева.

Більшість долин річок у заповіднику Центральна Калахарі пересохлі, з соляними ямами. Території парку перетинають, плавно згинаючись, русла чотирьох пересохлих річок. Одна з них — «Долина обману» — почала формуватися близько 16000 років тому.[2] Свою назву вона дістала від міражів, через які здається, що в пересохлих річці і озерах є вода.

На території сучасного заповідника упродовж декількох тисяч років мешкали племена бушменів.[3] Проте, в середині 1990-х років уряд Ботсвани спробував переселити кочівників, пояснюючи це тим, що їх перебування в парку завдає велику економічну шкоду (незважаючи на кількість туристів, що збільшується).

У 1997 році три чверті усіх бушменів було виселено в тимчасові табори за територією заповідника; у жовтні 2005 уряд застосував силу, щоб переселити людей, що залишилися. Зараз у парку мешкає 250 кочівників.[2]

В середині вересня 2008 року сильна пожежа знищила більшу частину заповідника. Причина пожежі залишилася нез'ясованою.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]