Заручини обох народів
| Заручини обох народів | |
|---|---|
 | |
| Тип | документ |
| Підписано | 20 жовтня 1791 |
| Сторони | Річ Посполита |
Заручини обох націй або Взаємні гарантії Обох Націй (пол. Zaręczenie Wzajemne Obojga Narodów) — додаткові інструкції до Конституції 3 травня, підтверджені Чотирирічним сеймом 20 жовтня 1791. Призначалися для пояснення не сформульованих у Конституції умов польсько-литовської унії.
Особливості[ред. | ред. код]
«Взаємні гарантії» фіксували єдність і неподільність державного утворення Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину країну, що мала назву Республіка Обох Націй (зазвичай — Річ Посполита).
Цей документ повинен був стати невід'ємною частиною «Pacta Conventa», і, отже, мав бути обов'язковим для виконання для короля Станіслава Августа Понятовського і всіх наступних монархів Польсько-Литовської держави. Документ підкреслював федеративний характер держави і гарантував рівність (рівне представництво в органах державного управління) обох сторін в управлінні нею.
«Гарантії» передбачали створення спільного уряду, армії та скарбниці (хоча доходи з литовських податків повинні були використовуватись в рамках Великого князівства Литовського). Литовцям була гарантована пропорційна участь у нових органах центральної влади Речі Посполитої. Військова і Скарбнича комісії Обох Народів повинні були складатися з рівної кількості представників Польщі та Литви, а в Комісії у справах поліції співвідношення було 2/3 до 1/3 відповідно. Забезпечувалася ротація польських та литовських представників на посадах голів комісій, та рівна кількість голів комісій з боку Польщі та Литви.
Цей документ фактично скасовував пункти Люблінської унії (1569), відповідно до якої стверджувався конфедеративний характер Речі Посполитої.
Посилання[ред. | ред. код]
- (пол.) Текст документу [Архівовано 22 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Michał Rozbicki, European and American Constitutionalism in the Eighteenth Century, Uniwersytet Warszawski Ośrodek Studiów Amerykańskich, 1990, p.109-110
- Kenneth W. Thompson, Rett R. Ludwikowski, White Burkett Miller, Constitutionalism and Human Rights: America, Poland, and France, University of Virginia, 1991
| |||||||
