Конституція 3 травня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Конституція 3 травня. Картина Яна Матейко

Конституція Речі Посполитої 3 травня 1791 (офіційно Урядовий закон...) — перша в Європі конституція в сучасному розумінні, ухвалена на Чотирилітньому сеймі в Польщі, встановлювала устрій Речі Посполитій згідно з ідеями Просвітництва; зберігаючи становий устрій, зміцнила виконавчу владу з принципом спадкового престолу; скасувала liberum veto, розширила права міщан, послабила позиції магнатів; скасувала поділ на Корону і Литву. Головними творцями Конституції були король Станіслав Авґуст Понятовський, І. Потоцький, Г. Коллонтай. Конституція втратила чинність після Торговицької конфедерації та збройної інтервенції Росії.

Формально першою європейською конституцією була конституція Пилипа Орлика, що датується 1710 роком, яка в силу несприятливих історичних обставин не була впроваджена. Конституція 3 травня 1791 року мала стати відповіддю на внутрішню і міжнародну ситуацію Речі Посполитої Обох Народів, яка ще 150 років тому (в середині 17-го ст.) була однією з найпотужніших європейських країн і найбільшою країною в Європі.

Під час панування останнього польського короля Станіслава Авґуста Понятовського (1764–1795) на польських землях починало вкорінюватися Просвітництво. Король почав впроваджувати обережні реформи – створив міністерства скарбу і війська, а також ввів державне мито. Розпочалася також дискусія над потребою ґрунтовних реформ країни. Проте ідея реформування Речі Посполитої не була вигідна державам-сусідам. Слабкість польського королівства була для них кориснішою, ніж постання потужної і демократичнішої держави.

5 липня 1772 року представники трьох сусідів Польщі (Росії, Пруссії і Австрії) зустрілися в Санкт-Петербурзі, де підписали акт про І розподіл Польщі. Три загарбники зменшили територію Речі Посполитої на понад 211 тис. км².

Конституція 3 травня (або Урядовий закон від 3 травня) – була ухвалена 3 травня 1791 року. Цей закон мав врегулювати юридичний устрій Речі Посполитої. Вважається, що Конституція 3 травня була першою в Європі і другою у світі (після американської - 1787 р.) письмовою конституцією.

Конституція ввела політичне зрівнювання прав міщан і шляхти а також поставила селян під захист держави, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини.

Конституція 3 Травня, яка складалася з 11 статей, вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян) а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король) і судову.

Конституція передбачала звичайні збори Сейму що два роки а також надзвичайні - в разі національної потреби. Нижча Посольська палата (Посольська ізба) мала складатися з 204 депутатів а також 24 представників королівських міст. Вища Сенатська палата (Сенат Речі Посполитої) мала складатися з 132 членів: сенаторів, воєвод, каштелянів, міністрів а також єпископів.

Конституція скасувало право «liberum veto», (одностайності і блокування ініціативи 1 голосом проти). Цей принцип кидав Сейм на милість кожного окремого депутата, який, за власною ініціативою, або підкуплений зарубіжними силами чи магнатами – міг скасувати будь-які прийняті Сеймом постанови.

Виконавча влада зосереджувалась в руках королівської ради, де головував король. Рада складалася з п'яти призначених монархом міністрів: міністра поліції, печатки (внутрішніх справ), закордонних справ, міністра війни та міністра скарбу. Міністри відповідали перед сеймом.

Оригінал Конституції 3 травня

Аби посилити єдність і безпеку Речі Посполитої, Конституція скасувала Польсько-литовську Унію, і перетворила країну в унітарну. Згідно з конституцією, після смерті Станіслава Понятовського, трон повинен був успадкувати Фредерик Авґуст І з династії Веттинів, з якої походили два попередні польські королі.

20 жовтня 1791 року Чотирирічний сейм прийняв додаткові інструкції до Конституції 3 травня - "Взаємні гарантії", що фіксували єдність і неподільність державного утворення Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину країну та пояснювали не сформульовані в Конституції умови польсько-литовської унії.

Але Конституції 3 травня так і не судилося увійти в дію. Прийняття Конституції спровокувало агресію сусідів Польщі, яка завершилася зникненням Речі Посполитої з мапи світу в 1795 році.

Конституція 3 травня вплинула на дальші демократичні рухи у світі. Після втрати Польщею незалежності, та поневолення, яке тривало 123 роки, саме конституція 3 травня нагадувала про боротьбу за польську свободу. На думку двох співавторів документу, Іґнація Потоцького та Гуґона Коллонтая, ця Конституція була "останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни".

5 травня 1791 року день 3 травня було визнано Святом Конституції. Святкування цього дня були заборонені під час поділів Польщі. У квітні 1919 року, вже в незалежній державі свято було відновлене

День Конституції 3 Травня був оголошений поза законом гітлерівцями та СРСР. До 1989 року, цього дня в Польщі часто відбувалися протести і антикомуністичні демонстрації. Вже в новій Польщі - від квітня 1990 року - День Конституції 3 Травня належить до державних свят.

Джерела[ред.ред. код]

  • Joseph Kasparek: The Constitutions of Poland and of the United States: Kinships and Genealogy. Miami: American Institute of Polish Culture, 1980. ISBN 025113579X.
  • Norman Davies: Boże igrzysko. Historia Polski. Kraków: Znak, 2006. ISBN 83-06-01093-0.
  • Польская конституция 3 мая 1791 года // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.) — СПб., 1890—1907.