Зарін Роберт Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зарін Роберт Петрович
Народився 1880(1880)
місто Рига, тепер Латвія
Помер 30 січня 1938(1938-01-30)
місто Горький, тепер Нижній Новгород, Російська Федерація
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність латиш
Партія ВКП(б)

Роберт Петрович Зарін (нар. 1880(1880), місто Рига, тепер Латвія — розстріляний 30 січня 1938, місто Горький, тепер Нижній Новгород, Російська Федерація) — радянський діяч, революціонер, член ВЦВК. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1930—1934 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині чорнороба заводу «Монтель» у місті Ризі. З 1890 року наймитував, пас худобу, навчався в сільській початковій школі, був розсильним хлопчиком колоніального магазину в Ризі.

У 1895—1898 роках — учень слюсаря заводу «Мотор» у Ризі. У 1898 році працював робітником заводу «Монтель» у Ризі. З 1898 по 1900 рік працював на заводі «Клейн». У 1900—1915 роках — робітник заводу «Ризька дротяна промисловість».

Член РСДРП(б) з 1901 року.

Брав активну участь у Першій російській революції 1905 року та в страйковому русі на заводах міста Риги. У 1915 році евакуювався до Києва, у січні 1916 переїхав до Криму, а в травні 1916 року — до Нижнього Новгорода, де працював робітником на заводі «Гранат» та в Кулібінському училищі.

У квітні 1917 року обраний членом Канавінського районного комітету РСДРП(б) міста Нижнього Новгорода, працював робітником на заводі «Этна».

З березня 1917 по червень 1918 року служив у Червоній гвардії в Нижньому Новгороді та в Москві. У 1918 році — в загоні комунарів, охороняв Кремль, брав участь у придушенні антибільшовицьких повстань в Нижньогородській губернії.

У червні 1918 — червні 1919 року — помічник комісара 1-го Нижньогородського батальйону військ ВЧК, на відповідальній роботі в Нижньогородській губернській надзвичайній комісії (губЧК). У червні 1919 — березні 1922 року — начальник камери попереднього ув'язнення Нижньогородської губернської надзвичайної комісії (губернського відділу ДПУ).

У березні 1922 — липні 1923 року — завідувач утилізаційного складу Нижньогородського губернського кустарного промторгу. У липні 1923 — вересні 1925 року — помічник завідувача складу № 2 «Заготметалу» Нижньогородської губернської Ради народного господарства.

У вересні 1925 — лютому 1926 року — комірник технічного відділу Верхньо-Волзького обласного відділення Держторгу вмісті Нижньому Новгороді.

У березні 1926 — грудні 1937 року — слюсар, інспектор школи фабрично-заводського учнівства по слюсарній справі, контролер з прийому деталей, інструктор школи фабрично-заводського учнівства заводу «Двигатель Революции» міста Нижного Новгорода (Горького). У березні 1936 — квітні 1937 року — директор курсів майстрів соціалістичної праці заводу «Двигатель Революции» в місті Горькому.

12 грудня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР до страти, розстріляний 30 січня 1938 року в місті Горькому.

1956 року посмертно реабілітований.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Зарин Роберт Петрович (1880) (рос.)
  • Гвардейцы Октября. Роль коренных народов стран Балтии в установлении и укреплении большевистского строя. М., 2009 (рос.)