За версією Барні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
За версією Барні
Barney's Version
Жанр трагікомедія
Режисер Річард Дж. Льюїс
Продюсер Річард Дж. Льюїс
Сценарист Майкл Конів
У головних
ролях
Пол Джаматі
Розамунд Пайк
Міні Драйвер
Скот Спідмен
Дастін Хофман
Маша Ґренон
Пол Ґрос
Атом Еґоян
Марк Камачо
Оператор Гай Дюфо
Композитор Паскаль Каталано
Кінокомпанія Entertainment One
Тривалість  134 хвилин
Країна Канада Канада
Рік  2010
IMDb: ID 1423894
Кошторис  30 млн $

«За версією Барні» (англ. Barney's Version) — канадський художній фільм, трагікомедія режисера Річарда Дж. Льюїса, прем'єра якої відбулася 10 вересня 2010 року на 67-му Венеціанському кінофестивалі. Екранізація однойменного роману Мордехая Ріхлера.

У головній ролі Барні Панофського — Пол Джіаматі, який отримав за неї премію «Золотий глобус», другорядну роль його батька Ізраїля виконує Дастін Хофман. Фільм був позитивно сприйнятий більшістю світових кінокритиків і номінований на кілька кінопремій, у тому числі «Оскар» в номінації «Найкращий грим».

Зміст[ред.ред. код]

Барні любить жити на повну. Сидіти на місці і нудьгувати — це не для нього. Біографія героя рясніє кумедними пригодами навколо світу. В нього дивні батьки, він кілька разів одружувався, друзі Барні різноманітні та неординарні. Чоловʼяга живе за принципом: брати від моменту все, ні про що не шкодувати та йти далі.

Ролі[ред.ред. код]

Актор Роль
Пол Джіаматі Барні Панофський Барні Панофський
Дастін Хофман Ізраїль «Ізя» Панофський Ізраїль «Ізя» Панофський
Розамунд Пайк Міріам Ґрант Міріам Ґрант
Скот Спідман Бернард «Буґі» Москович Бернард «Буґі» Москович
Міні Драйвер друга дружина Барні друга дружина Барні
Брюс Грінвуд Блер Блер
Рашель Лефевр Клара Чарнофська Клара Чарнофська
Джейк Хофман Майкл Панофський Майкл Панофський
Марк Еді детектив О'Хіарн детектив О'Хіарн
Харві Аткін батько другої дружини батько другої дружини
Кле Бенет Седрик Седрик

Критика[ред.ред. код]

Фільм був позитивно сприйнятий більшістю світових кінокритиків, які, здебільшого, відзначали потужні акторські роботи Пола Джіаматі і Дастіна Хофмана. Загальний рейтинг на сайті Rotten Tomatoes становить 80%, оцінка глядачів на сайті IMDB — 7.3. Багато кіноаналітиків пророкували Джіаматі чергову номінацію на премію «Оскар», проте актор не увійшов до шорт-лист.

  • «Фільм, прямо як ваше життя, найбільш припадає до душі прямо тоді, коли не знаєш, що станеться далі» (Рейфер Газман, Newsday)
  • «Вкрай цікава, і, можливо, найбільш точна кіноадаптація Ріхлера на сьогоднішній день» (Майкл Рехтшаффен, The Hollywood Reporter)
  • «Фільм займає деякий час для розігріву, однак „За версією Барні“ — це чудовий фільм, який залишить вас роздумувати про своє життя» (Метью Тумі, ABC Radio Brisbane)

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

  • 2010 — 2 премії 67-го Венеціанського кінофестивалю: «Маленький Золотий лев» (перемога) та «Золотой лев» (номінація).
  • 2010 — номінація на премію Satellite Awards за найкращу жіночу роль другого плану (Розамунд Пайк).
  • 2010 — приз аудиторії Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні за найкращий фільм.
  • 2011 — премія Гільдії сценаристів Канади за найкращий сценарій до кінофільму (Майкл Конів).
  • 2011 — 3 номінації на премію кола кінокритиків Ванкувера: найкращий актор в канадському фільмі (Пол Джіаматі; перемога), найкращий актор другого плану в канадському фільмі (Дастін Хофман; перемога) і найкраща жіноча роль другого плану (Міні Драйвер; номінація).
  • 2011 — 2 номінації на премію Лондонського гуртка кінокритиків: найкраща британська актриса року (Розамунд Пайк) і найкраща британська актриса другого плану (Міні Драйвер).
  • 2011 — 4 номінації на премію «Джутра»: найкраща укладка волосся (перемога), найкращий грим (перемога), найкраща робота художника-постановника (Клод Паре; номінація) і найкращий сценарій (Майкл Конів; номінація).
  • 2011 — номінація на премію «Срібна стрічка» за найкращу музику (Паскаль Каталано).
  • 2011 — премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у комедії або мюзиклі (Пол Джіаматі).
  • 2011 — 11 номінацій на премію «Джині»: найкращий фільм (номінація), найкраща режисерська робота (Річард Дж. Льюїс; номінація), найкраща чоловіча роль (Пол Джіаматі; перемога), найкраща жіноча роль (Розамунд Пайк; номінація), найкраща чоловіча роль другого плану (Дастін Хофман; перемога), найкраща жіноча роль другого плану (Міні Драйвер; перемога), найкращий адаптований сценарій (Майкл Конів; номінація), найкраща музика (Паскаль Каталано; перемога), найкращий дизайн костюмів (Ніколета Масон; перемога), найкраща робота художника-постановника (Клод Паре та Еліс де Блуа; перемога).
  • 2011 — 4 номінації на премію Гільдії режисерів Канади: найкраща режисерська робота в кінофільмі (Річард Дж. Льюїс; перемога), найкраща робота художника-постановника в кінофільмі (Клод Паре; перемога), найкраща знімальна команда (перемога), найкращий монтаж в кінофільмі (Сьюзан Шіптон; номінація).
  • 2011 — номінація на премію «Оскар» за найкращий грим (Адрієн Моро).

Посилання[ред.ред. код]