Зварюваність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зва́рюваність або зва́рність[1] (англ. weldability)  — технологічна властивість, що характеризує здатність матеріалів утворювати зварні з'єднання. Металевий матеріал вважається таким, що піддається зварюванню до визначеного ступеня при даних процесах і для даної мети, коли зварюванням досягається металічна цілісність при відповідному технологічному процесі, щоб зварювані деталі відповідали технічним вимогам як стосовно їх власних якостей, так і стосовно їх впливу на конструкцію, яку вони утворюють[1].

Зварюваність оцінюється ступенем відповідності властивостей зварного з'єднання однойменним властивостям основного матеріалу та його схильністю до утворення дефектів. Матеріали поділяються на добре, задовільно, погано і обмежено зварювані.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ДСТУ 3761.1-98 (ISO 581:1980, NEQ) Зварювання та споріднені процеси. Частина 1. Зварність. Визначення.

Посилання[ред. | ред. код]