Звінник Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звінник Олександр Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Звінник Олександр Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 25 серпня 1991(1991-08-25)
Київ, Україна
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (23 роки)
Тельманове, Тельманівський район, Донецька область, Україна
поховання: Лісове кладовище
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Формування
27 ОБрНГУ.png
 27 ОБр НГУ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Іва́нович Зві́нник (25 серпня 1991, Київ, Україна5 вересня 2014, Тельманове, Тельманівський район, Донецька область, Україна) — солдат Національної гвардії України, учасник війни на сході України, водій БТРа (окремий стрілецький батальйон в/ч 3066, 27 Окрема бригада Національної гвардії України).

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Єдиний син в родині. Закінчив київську ЗОШ № 258, училище № 25. Солдат — мобілізований із запасу. Брав участь в параді на Хрещатику 24 серпня 2014-го, звідки рушив на передову.

Загинув поблизу Маріуполя при виконанні службово-бойового завдання в зоні проведення бойових дій — терористи обстріляли колону українських силовиків, що поверталася до Маріуполя, Олександр зазнав смертельного кульового поранення. Тоді ж загинули Микола Кобринюк, Петро Лавріненко, Юрій Спащенко, Андрій Шанський.

Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • в травні 2016-го у Києві відкрито меморіальну дошку честі Олександра Звінника.

Джерела[ред. | ред. код]