Зелені бренди
Зелені бренди — бренди, які споживачі асоціюють з охороною навколишнього середовища та практикою зеленого бізнесу.
Такі бренди залучають споживачів, які все більше усвідомлюють необхідність захисту навколишнього середовища. Екологічний бренд може додати унікальності продукту і підвищити корпоративний імідж. Однак, якщо компанія сприймається як така, яка переоцінює свої «зелені» методи, її «зелений» бренд може бути розкритикований як «зелений камуфляж»[1][2].
Споживчий попит[ред. | ред. код]
В останні десятиліття на світових ринках зростає інтерес до захисту навколишнього середовища і сталості довкілля. Через глобальне потепління і величезне забруднення навколишнього середовища, пов'язаного з промисловим виробництвом, у світі спостерігається зростання екологічних проблем (Chen, 2011). У відповідь на стурбованість суспільства, все більше число компаній переходять на екологічно чисті бренди в цілях підвищення екологічної відповідальності. Останнім часом спостерігається абсолютно нееластичний попит на товари та послуги зелених брендів, тому що люди готові підтримувати сталий імідж і платити вищу ціну за нього (Chen, 2011).
В ході дослідження споживачів, проведеного в 1999 році, було виявлено, що екологічні проблеми стоять вище питань прав людини, прав тварин і добробуту (Wheale & Hinton, 2007). Ця інформація свідчить про зростаючий споживчий попит компаній, які надають товари та послуги, які зберігають навколишнє середовище і дотримуються «зеленого» підходу до ведення бізнесу. В аналогічному дослідженні, згідно Iannuzzi (2011), переконливий глобальний попит на «більш екологічні продукти» продемонстрували понад 60 % всіх досліджених країн, що ще раз демонструє прагнення до створення екологічно чистих зелених брендів. У дослідженні екологічна обізнаність була поміщена в число найбільш важливих характеристик продукту, які споживачі цінують при покупці, поряд з мінімізацією токсичних і небезпечних речовин, збереженням і переробкою води (Iannuzzi, 2011). Зелені бренди в кінцевому підсумку більш привабливі для багатьох споживачів в цей час, і прихильність такої сталості тепер має важливе значення для збереження конкурентоспроможності.
Оскільки турбота про навколишнє середовище в даний час[коли?] є ключовим елементом при прийнятті рішень споживачами, дослідження показали, що попит на екологічно чисті бренди вище, ніж будь-коли раніше (Ahmad & Thyagaraj, n.d.). Низка досліджень також показали, що такий попит на більш екологічні продукти викликаний самовираженням споживачів. За підтримки зелених брендів клієнти вважають, що це визначає їх роль в суспільстві, і, як заявили Ахмад і Тьягарадж (Н. О.), це дає споживачам задоволення тим, що вони сприймаються як такі, які виявляють ставлення до навколишнього середовища. Були обговорені різні компоненти, що впливають на свідому поведінку споживачів, такі як зміна поглядів, обізнаність про екологічні проблеми й більш екологічні продукти, а також сприйняття людьми екологічного внеску у суспільство. Такі фактори допомагають «зеленим» брендам сегментувати, визначати й орієнтуватися на свій ринок (Baker, 2003).
Прикладом компаній, що займаються питаннями екологічної стійкості, є найбільша у світі роздрібна мережа Walmart. Walmart розробив стратегію сталого розвитку, яка закликала своїх постачальників поставляти більш екологічні продукти, оскільки їхні клієнти вимагали «більш довговічних і більш ефективних продуктів» (Iannuzzi, 2011). «Екологічний» підхід Walmart до ведення бізнесу, як провідного світового ритейлера, змушує інші компанії застосовувати аналогічні методи, необхідні споживачам.
Перехід до екологічно чистих брендів є результатом безлічі чинників, таких як більш доступні органічні продукти, дедалі більше поширення економічних та екологічно чистих автомобілів, а також незліченна кількість споживачів, які прагнуть підтримати навколишнє середовище і створити екологічний імідж (Richards, 2013). Розвиток більш екологічного підходу до життя перейшов на маркетинг, рекламу і споживчі ринки, де підприємства переймають цей рух для залучення клієнтів і збільшення прибутку (Richards, 2013).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Walters, K, 2006, 'Certified Green', Business Review Weekly, 16 November 2006
- ↑ BBC NEWS | Science/Nature | 'Greenwash' is losing its shine. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ahmad, Anees; Thyagaraj, K. S (25 грудня 2015). Consumer's Intention to Purchase Green Brands: the Roles of Environmental Concern, Environmental Knowledge and Self Expressive Benefits. Current World Environment. Enviro Research Publishers. 10 (3): 879—889. doi:10.12944/cwe.10.3.18. ISSN 0973-4929. (англ.)
- Baker, M. J. (2003). The Marketing Book (5th ed.). Oxford, England: Butterworth-Heinemann. (англ.)
- Chen, Yu-Shan (7 жовтня 2009). The Drivers of Green Brand Equity: Green Brand Image, Green Satisfaction, and Green Trust. Journal of Business Ethics. Springer Science and Business Media LLC. 93 (2): 307—319. doi:10.1007/s10551-009-0223-9. ISSN 0167-4544. (англ.)
- Danciu, V. (2015). Successful Green Branding, a New Shift in Brand Strategy: Why and how it works. The Romanian Economic Journal, (56), 47-51. Retrieved from http://www.rejournal.eu/sites/rejournal.versatech.ro/files/articole/2015-06-16/3275/3danciu.pdf [Архівовано 30 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Iannuzzi, A. (2011). Greener Products: The Making and Marketing of Sustainable Brands. (англ.)
- Richards, L. (2013). Examining Green Advertising and Its Impact on Consumer Skepticism and Purchasing Patterns. The Elon Journal of Undergraduate Research in Communications, 4(2), 78-87. Retrieved from http://www.studentpulse.com/a?id=825 (англ.)
- Saxena, R.; Khandelwal, P. K. (2010). Can Green Marketing be used as a tool for Sustainable Growth?: A Study Performed on Consumers in India- An Emerging Economy. The International Journal of Environmental, Cultural, Economic and Social Sustainability. 6 (2): 277—291. doi:10.18848/1832-2077/cgp/v06i02/54702. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021. (англ.)
- Wang, H. J. (2016). Green Brand Positioning in the Online Environment. International Journal of Communication. 10: 1405—1427. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021. (англ.)
- Wheale, Peter; Hinton, David (2007). Ethical consumers in search of markets. Business Strategy and the Environment. Wiley. 16 (4): 302—315. doi:10.1002/bse.484. ISSN 0964-4733. (англ.)