Зененко Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Михайлович Зененко
Народження 27 листопада 1887(1887-11-27)
Кишинів, Молдова
Смерть 27 червня 1971(1971-06-27) (83 роки)
  Херсон, УРСР
Жанр мозаїка, інтарсія
Діяльність художник

Петро Михайлович Зененко (*27 листопада 1887(18871127), Кишинів, Молдова — 27 червня 1971, Херсон, УРСР) — український художник, який працював в галузі монументально-декоративного мистецтва (мозаїка, інтарсія), член Спілки художників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Петро Зененко походить із дворянського роду, закінчив 2-й Московський кадетський корпус, продовжив навчання в Петербурзі в інженерному училищі. Брав участь в Першій світовій війні, служив штабс-капітаном в 38-й окремій саперній роті на Південно-Західному фронті.

Був інтернований до Болгарії, яка погодилась прийняти біженців. В Софії прожив 28 років, набув другої професії, навчався у художника В.П Ковалевського. Для виконання ряду великих замовлень при підготовці Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Бухаресті 1952 року був запрошений до Румунії. В співавторстві з румунськими майстрами оформив мозаїчні панно на головному стадіоні.

1955 року художник їде на Батьківщину. Живе та працює в Кишиневі, бере участь в художніх виставках. В ці ж роки було виконано панно «Залп Аврори» (флорентійська мозаїка) у співавторстві з ленінградськими художниками для станції метро «Балтійська».

Останні 11 років свого життя художник жив і працював у Херсоні. 1960 року вступив до Спілки художників України.

Посилання[ред. | ред. код]