Золотий гудзик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотий гудзик
рос. Золотая пуговица
Жанр комедія
Режисер Олександр Рогожкін
Сценарист Михайло Мішин
У головних
ролях
Семен Морозов
Володимир Богданов
Оператор Валерій Мартинов
Композитор Альгірдас Паулавічюс
Художник Марксен Гаухман-Свердлов
Кінокомпанія «Ленфільм»
Тривалість 17 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1986

«Золотий гудзик» — радянський короткометражний художній фільм 1986 року, в складі кіноальманаху «Винятки без правил», знятого за оповіданнями Михайла Мішина. У кіноальманах також входять фільми: Скріпки і Екскурсант.

Сюжет[ред. | ред. код]

Доведена до абсурду ситуація в житті людини, яка звикла ставити свої інтереси понад усе. Нероба і ледащо Спіркін одного разу на роботі виявляє пропажу улюбленого золотого гудзика з написом «per aspera ad astra». Це призводить до неймовірних наслідків — терміни виконання робіт для переходу до чергового етапу пошуку гудзика у багато разів (у порівнянні з твердженнями фахівців) ним скорочуються. Риття землі, прибирання металобрухту, споруда залізничного моста й іншого — все це робилося у багато разів швидше, оскільки це було потрібно головному герою, який шукав свій десь загублений гудзик і йде потім за ним «по сліду». Його навіть не зупинила інформація про те, що його відправили в космос, до Альфи Центавра.

Фільм демонструє різницю у ставленні до роботи «на благо суспільства» і на своє власне благо: як вирішуються питання і проблеми, коли справа доходить до особистого. Нічого не роблячи на службі, Спіркін у цей же час проявляє дива енергії і працьовитості в пошуках свого гудзика.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]