Особливості національного полювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Особливості національного полювання M:
рос. Особенности национальной охоты
Жанр комедія
Режисер Олександр Рогожкін
Продюсер Олександр Голутва
Сценарист Олександр Рогожкін
У головних
ролях
Вілле Хаапасало
Олексій Булдаков
Віктор Бичков
Семен Стругачев
Сергій Купріянов
Сергій Русскін
Сергій Гусинський
Ігор Сергієв
Ігор Добряков
Юрій Макусинський
Оператор Андрій Жегалов
Композитор Владислав Панченко
Кінокомпанія Кіностудія «Ленфільм»
Тривалість 95 хвилин
Мова російська мова
Країна Росія Росія
Рік 1995
Кошторис 440 000 S
IMDb ID 0114055

«Особливості національного полювання» (повна назва: Особливості національного полювання в осінній період; рос. «Особенности национальной охоты») — російський повнометражний комедійний художній фільм, поставлений на Кіностудії «Ленфільм» у 1995 році режисером Олександр Рогожкін.

Прем'єрний показ фільму відбувся 15 червня 1995 року в фестивалі «Кінотавр» (Сочі). Прем'єра на телебаченні відбулася 6 жовтня 1996року (ОРТ).

Зміст[ред.ред. код]

Молодий фінський фахівець із полювання, «фінік», умовляє свого російського друга допомогти йому взяти участь у справжньому російському полюванні, аби познайомитися зі звичаями і звичками російських мисливців. До болю знайомі нам нескінченні застілля з подальшими пригодами, насиченими міцним запахом горілки, невпинно дивують і вражають «фініка», але все ж, зіставляючи традиції історичного минулого зі своєрідністю теперішнього, фін не шкодує про втрачений час.

Ролі[ред.ред. код]

В епізодах[ред.ред. код]

Знімальна група[ред.ред. код]

Історія створення і місця зйомок[ред.ред. код]

У 1994 році режисер Олександр Рогожкін приступає до зйомок фільму, сценарій до якого він написав сам. До роботи над картиною він залучив акторів, які вже були зайняті в його ранніх роботах. Олексій Булдаков і Віктор Бичков знімалися ще в першому фільмі Рогожкіна «Заради кількох рядків». Також до зйомок були залучені непрофесійні актори. Сергій Гусинський (зіграв роль міліціонера) до початку зйомок був зайнятий в деяких фільмах Рогожкіна, як звукорежисер, а темноволосу доярку зіграла дружина Віллє Хаапассало - Саара.

Зйомки пройшли в кінці літа і вересні 1994. Для більшої частини фільму натура була знайдена в містечку Проточне (Пріозерський район Ленінградської області) та його околицях. Епізод з коровою в бомболюки знімався на військовому аеродромі «Веретьє», поблизу м. Острів (Псковська область). Сцени дворянського полювання знімалися під м. Пушкін.

У ході зйомок були задіяні три корови і один ведмідь. Одну з корів дійсно довелося підвішувати в бомболюки літака на гамаку, на зйомках фільму в 444 ЦБП м. Острів-5 (Псковська обл.) Корова впала з грузового відсіку і була забита на м'ясо. Повністю епізод був змонтований за допомогою комп'ютерної графіки.

Прем'єра картини відбулася на фестивалі Кінотавр (Сочі) у 1995 році.

Художні особливості[ред.ред. код]

Фільм наповнений алюзіями і екранізаціями народних усних історій (байками) про випадки, які могли відбутися в реальності на справжньому полюванні. Обіграний комплект російських стереотипів: лазня, горілка, ведмеді. Поведінка героїв фільму і ті кумедні ситуації, в які вони потрапляють, легко впізнавані в реальному житті. Усі взаємовідносини героїв у гротескній формі повторюють відносини у певній соціальній групі. Навіть підбір персонажів більш представляється певним зрізом в суспільстві - т. н. «Справжні мужики» - генерал, сержант міліції, студент, єгер, бізнесмен, слідчий, військові з аеродрому.

У Росії всі знають, що «полювання» і «риболовля» - лише евфемізмі цілком цнотливого парубочого на свіжому повітрі, алібі для чоловіків, в кожному з яких є щось від генерала Булдакова і щось - від російського буддиста Кузьмича.

Михайло Трофименков, кінокритик журналу «КоммерсантЪ-Власть»

Фільм рясніє парадоксальними, анекдотичними моментами, які, хоча і неможливі в реальності, тим не менш, в контексті фільму, сприймаються як достовірні - у лісового єгеря Кузьмича на городі сад каменів; у нього ж на городі росте ананас. Фінн Райво і Кузьмич спілкуються кожен на своїй мові, але відмінно розуміють один одного.

Критика і культурне значення[ред.ред. код]

Творці фільму настільки точно змогли вгадати настрій фільму, яке викличе відгук у глядача, що можна говорити про соціальне замовлення. Після «Караула» та «Третьої планети» Олександр Рогожкін мав репутацію режисера, знімаючого кіно «не для всіх». Наступна його робота сильно відрізнялася за духом від попередніх. Глядач 1990-х років втомився від жанрового кіно. Художнє побудова фільму «Особливості національного полювання» нехитро, а сценарій нагадує анекдот.

Як відгукнулися критики про фільм, це «портрет національної душі, акомпанує дзвоном склянок меланхолійному абсурду». Епоха радянського кіно пішла в минуле, і Рогожкін представив публіці, по суті, нову традицію російської комедії, засновану на ситуаціях і прийомах, зрозумілих сучасному глядачеві. Однак герої - своєрідні соціальні «маски» (Генерал, Єгер, Міліціонер) — дозволяють провести явну аналогію ще з гайдаївськой кінокомедією.

Знятий у період середини 1990-х років, коли кількість випущених фільмів в порівнянні з радянськими часами різко скоротилося, фільм отримав кілька призів престижних російських фестивалів, хоча і був суперечливо сприйнятий. Деякі з критиків вважали, що в ряду картин Олександра Рогожкіна ця далеко не найкраща, хоча знята професійно. Виділяється робота художника і хороший акторський ансамбль. Режисер виграшно використовує плани природи, зйомки відкритій місцевості, які завжди йому вдавалися.

Картина користувалася значним успіхом у глядачів та викликала цілу хвилю наслідувань і запозичень у російському кінематографі. Після виходу фільму на екрани актори, які зіграли головні ролі, придбали велику популярність у глядачів. Олексій Булдаков, Віктор Бичков, Семен Стругачев, Вілле Хаапсало знімалися в продовженнях, стали затребувані в кінематографі, в серіалах і телевізійній рекламі.

Вважається, що серія фільмів, починаючи з «Особливості національного полювання», заклала основи і традиції продакт-плейсмент реклами в російському кінематографі. Стійке словосполучення «Особливості національної ...» часто використовується в пресі, в літературі.

Насправді я не вважаю свій фільм комедією. Тобто я хотів зняти комедію за некомедійний законам. Я маю на увазі стилістику зображення. Комедія передбачає активну акторську гру на першому плані. Глядачеві потрібно бачити міміку актора, його пластику. А я прагнув зняти звичайне, спокійне кіно. Таке собі науково-популярне по стилістиці. І якщо говорити про жанр фільму - це короткий курс ненаукового комунізму.

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1995 — фестиваль Кінотавр (Сочі)
    • Гран-прі, приз ФІПРЕССІ, диплом і приз Російської гільдії кінознавців і кінокритиків.
  • 1995 — премія Ніка
    • за найкращий ігровий фільм
    • за найкращу режисерську роботу
    • за найкращу чоловічу роль (Олексій Булдаков)
  • номінація на премію «Ніка»
    • найкраща сценарна робота
  • 1995 — спеціальний приз журі МКФ у Карлових Варах-95;
  • 1995 — Приз Кінопреси за найкращий фільм року (розділений з фільмами «Мусульманин» і «Прибуття поїзда»);
  • 1995 — Приз «Золотий Остап» найкращому фільму року;
  • Найкращий фільм року, премія імені Козинцева за найкращу режисуру, професійні премії кіностудії «Ленфільм»;

Посилання[ред.ред. код]