Зоф'я Лесневська
| Зоф'я Лесневська | |
|---|---|
| пол. Zofia Leśniowska | |
 | |
| Народилася |
2 березня 1912 Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Померла |
4 липня 1943 (31 рік) Гібралтар, Британські заморські території, Велика Британія ·авіакатастрофа |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | офіцерка |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Друга світова війна |
| Військове звання | поручник |
| Батько | Владислав Сікорський |
| Мати | Helena Sikorskad |
| Нагороди |
 |
Зоф'я Ванда Лесневська (до шлюбу Сікорська, пол. Zofia Wanda Leśniowska / Sikorska; 2 березня 1912 — 4 липня 1943) — поручник збройних сил Польщі, організаторка польського руху опору в Другій світовій війні.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 2 березня 1912 року в шлюбі Владислава Сікорського з Хеленою Збучевською, які одружилися в 1909 році. До Другої світової війни працювала в Польському Червоному Хресті, захоплювалася верховою їздою[1]. 30 вересня 1936 року одружилася з інженером, лейтенантом Станіславом Лесьньовським (1904 — 11 грудень 1987)[1].
7 вересня 1939 року, на самому початку війни, Зофія отримала розпорядження від батька організувати рух опору. Її квартира в будинку на вулиці Гурчевській у Варшаві стала конспіративною квартирою польського підпілля[2]. У січні 1940 року направлена до Франції: Зофія стала підпільною кур'єркою, доставляла різні документи[1]. Вона фактично була секретаркою, шифрувальницею, перекладачкою і радницею свого батька. За службу нагороджена Хрестом Заслуг Польського Червоного Хреста «Кришталеве серце» — це була її єдина нагорода[2]. У Лондоні Зофія працювала суперінтенданткою Жіночої допоміжної служби.
Загибель[ред. | ред. код]
4 липня 1943 року Зофія Лесневська загинула в авіакатастрофі літака B-24 Liberator ВВС Великої Британії разом з 17 особами, включаючи її батька[1]. Літак впав у море через 16 секунд після вильоту з аеропорту Гібралтару, о 23:07. Тіло Зофії не було знайдено, що стало основою для численних чуток і спекуляцій: за однією з теорій, Зофію вивезли таємно в СРСР і потім відправили до Польщі, де її нібито бачив спеціальний агент польського підпілля Тадеуш Кобиліньский[3]. Однак офіційні історики не визнають злий умисел причиною катастрофи[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Roman Wapiński, Władysław Sikorski, Polski Słownik Biograficzny, zeszyt 154 (T. XXXVII/3, 1997, p. 475
- ↑ а б Baliszewski, Dariusz (31 грудня 2004). Bransoletka Zofii. Wprost (пол.). Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Tajemnica Hieny - Wiadomości - WP.PL. web.archive.org. 31 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 4 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Córka generała, Rzeczpospolita, Rzeczpospolita, 31.07.2006 (пол.)
- Kto porwał córkę Sikorskiego [Архівовано 17 травня 2020 у Wayback Machine.]. Z Tadeuszem A. Kisielewskim Rozmawia Adam Tycner, Rzeczpospolita, 09-06-2012 (пол.)
|
