Військо Польське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збройні сили Польщі
Siły Zbrojne Rzeczypospolitej Polskiej
Wojsko Polskie.svg
Гасло пол. Bóg Honor Ojczyzna
Бог Честь Батьківщина
Засновані 12.жовтня.1918 року
Види збройних сил
POL Wojska Lądowe.svg Сухопутні війська
POL Marynarka Wojenna.svg Військово-морські сили
POL Wojska Lotnicze.svg Повітряні сили
POL Wojska Specjalne.svg Сили спеціальних операцій
POL Wojska Obrony Terytorialnej.svg Війська територіальної оборони
Штаб Flag of Warsaw.svg Варшава
Командування
Верховний головнокомандувач Flag of the President of Poland.svg Президент
Анджей Дуда
Міністр оборони POL Flaga MON.svg Маріуш Блащак
Начальник генерального штабу Flaga Szefa Sztabu Generalnego Wojska Polskiego.svg генерал
Раймунд Анджейчак
Людські ресурси
Вік 18-28 років[1]
Призов немає (2013)[1]
Населення у
призовному віці
9.531.855 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
9.298.593 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
7.817.556 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
7.766.361 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
221.889 ч. (оц. 2010[1]),
211.172 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 300.000 (2022)
Резерв 1.000.000 (2022)
Витрати
Бюджет $ 14.5 мільярдів (2022)
Відсоток у ВВП 2,2 % (2022)[2]
Промисловість
Національні постачальники Польський оборонний холдинг
WZM S.A.
PZL-Świdnik
HSW S.A.
OBRUM
Закордонні постачальники Європейський Союз Європейський Союз
Ізраїль Ізраїль
Норвегія Норвегія
Швейцарія Швейцарія
США США
Південна Корея Південна Корея
Фінляндія Фінляндія
Історія
Військова історія Польщі
Польсько-українська війна (1918—1919)
Тешинський конфлікт
Польсько-радянська війна 1920
Друга світова війна
Вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини
Війна в Перській затоці
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Однострої та звання
Військові звання Польщі
Нагороди
Військові нагороди Польщі

Commons-logo.svg Військо Польське у Вікісховищі

Збройні Сили Республіки Польща, скор. ЗСРП, Військо Польське (пол. Siły Zbrojne Rzeczypospolitej Polskiej) — збройні сили Республіки Польща. Діють відповідно до Стратегії національної безпеки Республіки Польща та призначені для оборони держави від зовнішньої збройної агресії, для врегулювання міжнаціональної ворожнечі, а також у різноманітних гуманітарних місіях.

Складаються із Сухопутних військ (Wojska Lądowe RP), ВМФ (Marynarka Wojenna RP), Військово-повітряних сил (Siły Powietrzne RP) та Сил спеціального призначення (Wojska Specjalne RP). Перебувають під командуванням Міністерства національної оборони (Ministerstwo Obrony Narodowej)). Станом на 2009 рік Польща займає двадцять першу позицію у світі за рівнем військових витрат, відповідно до SIPRI. Польські війська були розгорнуті в Іраку і Афганістані, 22 солдати загинуло в Іраку в період вторгнення в 2003 році і виведення військ у 2008-му.

Історія[ред. | ред. код]

Прообраз сучасної армії був створений у 1918 році з трьох окремих елементів — частин російської, австро-угорської і прусської армій, оснащених зброєю, що залишилася після Першої світової війни. Збройні сили зросли під час польсько-радянської війни 19201921 років майже до 800 000 військовиків, але потім були скорочені після підписання Ризького мирного договору. Станом на початок Другої світової війни чисельність польських збройних сил становила майже мільйон чоловік. Вони зазнали поразки після нападу Нацистської Німеччини 1 вересня та СРСР 17 вересня 1939 року.

Разом з поляками служили в польській армії і українці. В 1924 р. чисельність українців у Війську Польському становила понад 11 %, тобто близько 20 тис. Це було вдвічі менше, ніж у 1923 році. Ця кількість зберігалася до початку Другої світової війни. У 1938 році чисельність поляків в армії становила близько 120 тисяч осіб., а українців – понад 15 тис. Українці як 1939 р., так і в попередні роки служили переважно в піхоті та кавалерії [3].

Деякі польські війська залишили розділену країну і приєдналися до союзних військ, де діяли на інших театрах війни. Ті, хто залишився в Польщі, увійшли до партизанських підрозділів Армії Крайової та інших партизанських груп, які воювали проти іноземних окупантів на території Польщі.

Армія Людова, сформована в Радянському Союзі і частково інтегрована з Червоною армією, стала основою збройних сил повоєнної Польщі.

Після краху Варшавської системи та розвалу СРСР у 1991 році збройні сили Польщі були реформовані. Керівництво країни, відповідно до прагнень польського народу, обрало шлях інтеграції до системи колективної євроатлантичної безпеки, що передбачав входження Польщі до НАТО.

12 березня 1999 року Польща стала членом НАТО.

Від 1 січня 2010 року Збройні Сили Республіки Польща повністю перейшли на конктрактну основу.

Загальна структура[ред. | ред. код]

Фінансування[ред. | ред. код]

З 1999 року Польща стала членом НАТО і регулярно інвестує у свою оборону щонайменше 2 % свого ВВП.[4]

Чисельність збройних сил Польщі[ред. | ред. код]

За офіційними даними Міноборони, станом на кінець 2020 року в польській армії служило понад 128 тисяч військових — понад 107 тисяч у складі професійної армії та 21 тисяча у складі Сил територіальної оборони.[4]

Напрямок реформування збройних сил Польщі[ред. | ред. код]

27 жовтня 2021 року, голова «Права і справедливості» та віцепрем'єр Ярослав Качинський і міністр оборони Маріуш Блащак представили план збільшення оборонного бюджету та більш ніж двократне збільшення розміру польського війська — до щонайменше 250 тисяч солдатів та 50 тисяч резервістів.[4]

Водночас ці зміни не передбачають відновлення обов'язкової військової служби.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 7 вересня 2015. 
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою janes не вказано текст
  3. Як українці Тернопільщини служили в польській армії - ternopil.one (укр.). 6 вересня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  4. а б в г Польща планує “радикальне” зміцнення армії через загрозу Білорусі та Росії. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]