Зубач Олександр Лукашович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зубач.
Зубач Олександр Лукашович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 2 жовтня 1980(1980-10-02)
Ворокомле, Камінь-Каширський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 19 грудня 2022(2022-12-19) (42 роки)
Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання Броди
Громадянство Україна Україна
Alma Mater Васильківський коледж Національного авіаційного університету
Військова служба
Роки служби 2001—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Армійська авіація
Формування
 16 ОБрАА
Війни / битви Миротворча операція у ДР Конго
Українська миротворча місія в Ліберії
Війна на сході України
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олександр Лукашович Зубач (2 жовтня 1980, Ворокомле — 19 грудня 2022, Бахмутський напрямок) — військовий льотчик, підполковник ЗСУ. Учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 жовтня 1980 році в селі Ворокомле Камінь-Каширського району Волинської області. Після закінчення школи вступив до Васильківського коледжу повітряних сил ЗСУ (1997—2001). Після навчання одружився, у 2002 році народилася донька. Проходив службу в 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди». Брав участь у миротворчих операціях з підтримки та безпеки в ДР Конго та в Республіці Ліберії[1]. У 2014 році брав участь в зоні АТО на сході України. З початком російсько-української війни 24 лютого 2022 року виконував завдання на вертольоті Мі-8, завдяки мужності й героїзму знищив велику та живу силу противника.

Загинув 19 грудня 2022 року при виконанні бойового завдання з екіпажем на Бахмутському напрямку.

Похований 27 грудня 2022 року в місті Броди на Львівщині[2].

У нього залишилися батьки, дружина, донька, син, сестра і брат.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (23 лютого 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3]
  • медаль за 10 років ЗСУ(2001),
  • медаль за 20 років ЗСУ(2006),
  • медаль за сумлінну службу 3 ступеня (2013),
  • медаль за 15 років сумлінної служби,
  • медаль за 20 років сумлінної служби,
  • нагрудний знак учасник АТО,
  • Відзнака Президента за організацію АТО,
  • Нагрудний знак за зразкову службу МОУ.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Донеччині під час виконання бойового завдання загинули двоє підполковників зі Львівщини. LVIV.MEDIA (укр.). 26 грудня 2022. Процитовано 10 листопада 2023.
  2. ↑ На Львівщині попрощалися з двома Героями. Варта 1 (укр.). 11 жовтня 2023. Процитовано 10 листопада 2023.
  3. ↑ Указ президента України №92/2023 Про відзначення державними нагородами України. 23 лютого 2023.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зубач_Олександр_Лукашович&oldid=40884659