Зілінський Віктор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зілінський Віктор Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 22 серпня 1967(1967-08-22)
Веселинове
Смерть 31 жовтня 2014(2014-10-31) (47 років)
Сміле
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Микола́йович Зілі́нський (нар. 22 серпня 1967(19670822) — пом. 31 жовтня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

В цивільному житті займався ремонтом автотранспортних засобів.

В часі війни пішов добровольцем до армії — у третю хвилю мобілізації 21 серпня 2014-го, місяць проходив підготовку у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ, був направлений до зони бойових дій. Солдат, 24-та механізована бригада.[1]

Загинув 31 жовтня 2014-го під час виконання бойового завдання в районі села Сміле (Слов'яносербський район).

Без Віктора лишились дружина та двоє синів.

Похований у Веселиновому.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 14 березня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]
  • у Веселинівській гуманітарній гімназії відкрито меморіальну дошку випускнику Віктору Зілінському

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зілінський Віктор Миколайович солдат - Книга пам′яті загиблих за Україну - Український меморіал. ukraine-memorial.org. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  2. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]