Йоахім Йостен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоахім Йостен
нім. Joachim Joesten
Народився 29 червня 1907(1907-06-29)
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер серпень 1975 (68 років)
Діяльність журналіст, історик
Партія Комуністична партія Німеччини

Йоахім Йостен (нім. Joachim Joesten; (29 червня 1907(1907-06-29), Кельн — серпень 1975)) — німецько-американський журналіст і автор бестселерів. Одним з перших (поряд з Томасом Бухананом) відстоював точку зору, що президент Кеннеді був убитий внаслідок змови, в який були залучені ЦРУ, мафія і техаські нафтові магнати.

Біографія[ред. | ред. код]

Йоахім Франц Йостен народився в Кельні, Німеччина, 29 червня 1907 року, в родині лікаря Йозефа Йостена (не плутати з поетом Йозефом Йостеном[ru]) і баронеси Амалії фон Нессельроде-Гугенпот. Після закінчення Римо-католицького коледжу Алоїзія (Roman Catholic Aloisius College) Йоахім провів п'ять років (1925-1930), навчаючись в університетах Кельна, Берліна, Бреслау, Мюнхена, Нансі (Франція) і Мадриду (Іспанія). «Передбачалося, що я буду вивчати право, — згадував Йостен, — але мови і література мені подобалися більше, тому я протримався близько п'яти років, а потім почав писати, залишивши спробу здобути вищу освіту». Свою журналістську діяльність він почав у берлінській Die Weltbühne[de], редактором якої був пацифіст і антифашист, майбутній лауреат Нобелівської премії миру Карл фон Осецький[1].

Згідно з даними Гестапо, які були зібрані на Йостена, в 1928 році журналіст оселився в Берліні і відкрив бібліотеку кредитування, яка спеціалізувалася на марксистській літературі. 12 травня 1932 року він вступив до Комуністичної партії Німеччини[2]. Прихід до влади нацистів змусив журналіста, який був противником нового німецького уряду, покинути Німеччину. У березні 1933 року він переїздить до Франції. Спочатку Йостен працював незалежним журналістом у паризькій пресі, потім переїхав у Швецію і протягом наступних кількох років жив майже повністю в Скандинавії, поперемінно працюючи в Стокгольмі, Осло і Копенгагені. В цей час він писав статті для більш ніж десятка американських, британських, французьких, швейцарських і бельгійських газет і журналів, включаючи Time і Life (з 1936 року); The Washington Post (з 1939 року), La Journée industrielle, Le Temps[en] (1936-1938), Journal de Geneve[fr] і l'indépendance Belge[fr][1].

У своїх статтях другої половини 1930-х рр. Йостен попереджав про небезпеку нацистського вторгнення в інші країни. В одній із статей 1935 року він передбачав, що у випадку війни «багато національних армій — в Чехословаччині, Бельгії, Данії або в інших місцях — будуть здивовані, виявивши у своїх тилах або навіть прямо в своїх рядах озброєні банди, сформовані німцями, або їх пособниками». Йостен передбачав війну в Північній Європі, розглядаючи її як результат неминучого зіткнення між Німеччиною і Росією, в якому будуть брати участь скандинавські країни. У 1937 році він вказав, наприклад, що «з укріпленим Аландом і співчутливим урядом в Гельсінкі — дуже ймовірне припущення — для військово-морського флоту і авіації Гітлера було б легко розгромити Червоний флот у Фінській затоці». Проте після тривалого проживання в Данії Йостен виявив, що навіть уряд з соціальними поглядами не є доказом антинацистської зовнішньої політики. Результатом стала його сенсаційна книга «День загибелі Данії», яка була опублікована в Лондоні в січні 1939 року, а через місяць у Нью-Йорку під назвою «Щури в коморі». У книзі Йостен розповів про економічні і політичні відносини Данії з Німеччиною, про таємні торговельні угоди, боргах і зобов'язання між двома країнами, про вплив Німеччини на асигнування на озброєння Данії. Автор прийшов до висновку, що якщо Німеччина вирішить захопити Данію, то зробить це без зайвих зусиль, і, як тільки нацистська армія опиниться на кордоні країни, їй буде наданий привітний прийом. Німеччина захопила Данію менше ніж через рік після виходу книги[1].

У 1940 році, після вторгнення вермахту в Данію, Йостен втік до Швеції, де потрапив у табір для інтернованих на 5 місяців. Йостену було надано право залишатися в таборі до закінчення війни, або ж покинути країну. Після подачі заявок в кілька латиноамериканських країн на отримання візи йому нарешті вдалося отримати її у генерального консула Республіки Коста-Ріка в липні того ж року. Це коштувало йому 35 доларів, хоча офіційна ціна становила 3 долари, і в силу цього він також отримав транзитні візи в Росію, Японію і Панаму. Після звільнення у вересні 1940 року Йостен одружився на шведській дівчині Май Нільссон, і 30 вересня вони покинули Стокгольм і вирушили в подорож через Росію і Сибір в Японію. Вони відпливли з Йокогами на японському лайнері Ginyo Maru і прибули 4 грудня у Бальбоа в зону каналу. Там Йостен виявив, що йому продали «індичку» (підроблену візу) і він не міг спуститися з борту; всі інші біженці, які мали костаріканські візи, були в такій самій ситуації. Завдяки втручанню Теда Скотта з газети «Панама-Америка» родині Йостенів нарешті дозволили висадитися в Панамі, і уряд Коста-Ріки надав їм нову візу[1].

Через Японію і Коста-Ріку в березні 1941 року вони, нарешті, дісталися до Нью-Йорка. Спочатку після прибуття в США Йостен пропрацював два роки в журналі Newsweek.

Йостен отримав американське громадянство в 1948 році і в наступні роки був постійним жителем Нью-Йорка, але багато подорожував, збираючи матеріал для своїх книг. У 1967/68 році він також мав нерухомість у Мюнхені (Дрешштрассе, 5), а в листопаді—грудні 1974 року — в Бебінзі у Верхній Баварії (будинок 161).

Точна дата його смерті не відома.

Розслідування[ред. | ред. код]

Йостен був другим після Томаса Буханана («Who Killed Kennedy?») автором книги про вбивство президента Кеннеді. Його книга вийшла в США в липні 1964 року, там він перелічив основних підозрюваних у скоєнні вбивства Кеннеді, не відносячи до них Лі Гарві Освальда, всупереч даним доповіді Комісії Воррена[ru]. Йостен стверджував, що Освальд був агентом ФБР і ЦРУ і брав участь в операції, але безпосереднім виконавцем вбивства не був.

Крім того, Йостен відстежував повоєнні дії колишніх нацистів, у тому числі Вернера Наумана[ru] та Герберта Лухта[de]. Він також засудив діяльність терористичної групи La Main Rouge[en], якою керувала Служба зовнішньої документації та контррозвідки[ru] Франції. В інших книгах Йостена також критикується політика того часу та її провідні представники.

Загалом Йостен написав близько 70 науково-популярних книг, деякі з них були перекладені іншими мовами. Він також опублікував сотні газетних статей, зокрема для Die Weltbühne[de], Die Weltwoche[en], Foreign Affairs, The Nation[en], Die Zeit, Gazet van Antwerpen[en], Newsweek, Quarterly Review[en], Baron's Wirtschaftszeitung (Нью-Йорк), «Вихідні» (Монреаль) і United Feature Syndicate[en] (Нью-Йорк).

Зовнішність і особистість[ред. | ред. код]

Автор статті про Йостена в біографічному довіднику «Сучасна біографія: Чиї новини і чому» описував журналіста як високого, чорнявого чоловіка. Серед захоплень Йостена були скелелазіння і катання на лижах. Він вільно писав англійською, французькою, німецькою, іспанською, шведською і датською мовами, читав російською, норвезькою, голландською, італійською, португальською[1].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книги, присвячені політиці Німеччини
  • Rats in the Larder. The Story of Nazi Influence in Denmark. NY: G.P. Putnam’s Sons [cl 939], 270 SS.
  • Denmark’s Day of Doom. London: V. Gollancz, 1939. 288 SS. Danisch, 1943.
  • Sweden: Hitler’s secret ally. NY, 1942. 16 Bl. (News background report, 1.) Denmark Under the Jackboot. Jackson Heights, NY, 1942. 15 Bl. (Background special reports on foreign affairs, 2.)
  • The Battle for the Arctic. NY, 1942. 14 Bl. (News background report, 6.)
  • Finland’s Road to Disaster. NY, 1943? 15 Bl. (News background report, 9.)
  • Stalwart Sweden. Garden City, NY: Doubleday, Doran and Co., 1943. 215 SS.
  • What Russia Wants. [NY]: World Book Compnay, distributed by Duel!, Sloan and Pearce [1944], 214 SS.
  • The German Press in 1947. NY [cl 947], 20 Bl.
  • German Banks and Banking Today. Great Barrington, MA., 1948. 17 Bl. (New Germany reports = NGR, 4.)
  • German Universities in 1948. Great Barrington, MA, 1948. 16 Bl. (NGR, 6.) Germany. What now?Chicago: Ziff-Davis [1948]. xii, 331 SS.
  • Soviet Rule in Eastern Germany. Hartsville, Great Barrington, MA, 1948—1949. 2 Bde. (NGR, 5, 9.)
  • Who’s Who in Germany Politics Today. Hartsville, Great Barrington, MA, 1949. 2 Bde. (NGR, 7-8).
  • The Challenge of German Neutralism. NY, 1952. 21 Bl. (NGR, 17.)
  • Konrad Adenauer: The Man and His Work. A Political Pen Portrait. NY, 1952. 21 Bl. (NGR, 20.)
  • Dr. Naumann’s Conspiracy, Pattern ofthe World- Wide Crypto-Nazi Plot. NY, 1953. 18 Bl. (NGR, 23.)
  • Dope, inc. NY: Avon Publications [1953], 187 SS.
  • Eastern Germany in Turmoil. A Comprehensive Account and Analysis of the Momentous Events of1953. NY, 1953. 2 Bde. (NGR, 24-25.)
  • The Luciano Story. By Sid Feder and Joachim Joesten. NY: D. McKay [cl 954], 327 SS.
  • A.S. Onassis. Herrauf alien Meeren. Zurich: Schweizer Druck- und Verlagshaus [1956], 311 SS.
  • Onassis, a Biography. London/NY: Abelard-Schuman [cl 963], 192 SS. Erich Ollenhauer, a pen-portrait of the Social-Democratic leader. Hartsville, Great Barrington, MA, 1957. 19 Bl. (NGR, 35.)
  • Ludwig Erhard, the Man Behind the German Boom. Hartsville, Great Barrington, MA, 1957. 17 Bl. (NGR, 36.)
  • C.I.A. Wie der amerikanische Geheimdienst arbeitet. Miinchen: Isar Verlag [1958], 190 SS.
  • Youth Abroad. NY: Knopf, 1958. 176 SS.
  • Eastern Germany in 1958. Hartsville, Barrington, MA, 1958-. (NGR, 38.)
  • The Germans and Col. Nasser. West and East German Relations with Cairo 1958-59. Hartville, Gt. Barrington, MA, 1959. 18 Bl. (NGR, 41.)
  • Adenauer and Erhard: the facts behind the presidential hassle. Great Barrington, MA, 1959. 18 Bl. (NGR, 43.)
  • This is Hamburg in 1960. A Close-up. Hartsville, Gt. Barrington, MA, 1960. 14 Bl. (NGR, 45.)
  • French Terrorismin Germany. The Truth About the Red Hand Murders. Hartsville, Gt. Barrington, MA, 1960. 40 Bl. (NGR, 47/48.)
  • Those German Rocketeers in Egypt. NY, 1963-. (NGR, 62.)
  • Im Dienste des Misstrauens. Munchen: Rutten & Loening, 1964. 204 SS.
  • The New Algeria. Chicago: Follett Publ. Co. [1964], vi, 258 SS.
Книги, присвячені Кеннеді і його вбивства.
  • President Kennedy. Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt [I960], 233 SS.
  • Oswald: Assassin or Fall Guy?[NY]: Maranzi & Munsell [1964], 153 SS.; Rev. ed. [1964], 206 SS.
  • President Johnson. Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt [1964], 188 SS.
  • De Gaulle and His Murderers. A Factual Account ofa Dramatic Piece of Contemporary History. [Douglas, Isle of Man]: Times Press [1965, cl964], 136 SS.
  • Die Wahrheit liber den Kennedy-Mord. Wie und warum der Warren-Report liigt. Mit einer Einleitung und einen Nachwort von Bernd Ruland. Zurich: Schweizer Verlagshaus [1966], 355 SS.
  • The Gaps in the Warren Report. [NY]: Marzani & Munsell [196-]. 159—206 SS.
  • Le Verite sur le cas Jack Ruby. Tr. de l’allemand par Madeleine Ce. [Paris]: Casterman, 1967. 171 SS.
  • Oswald: the Truth. London: P. Dawnay, 1967. ix, 372 SS.
  • Marina Oswald. London: Dawnay, 1967. 165 SS.
  • The Case Against Lyndon B. Johnson in the Assassination of President Kennedy. A special, privately published supplement to the books Oswald: the truth, and Marina Oswald… [1967], 2 Bde.; Munchen, Dreschstr. 5, Selbstverlag, 1967.
  • The Garrison Enquiry: Truth & Consequences. London: Dawnay, 1967.158 SS. (A Tandem-Dawnay special.)
  • The Dark Side of Lyndon Baines Johnson. London: Peter Dawnay, 1968.272 SS.
  • How Kennedy Was Killed: the full appalling story. London: Dawnay; London: Tandem, 1968. 192 SS.
  • The Case Against the Kennedy Clan. (In the assassination of John F. Kennedy.) MOnchen, Dreschstr. 5, Selbstverlag, 1968. 28 Bl.
  • Trilogy of Murder. Gutenberg [1967]-69.12 Bde. in 1 Bd.; [Munchen, 1968-70?]. 4 Bde. in 7.
  • The Biggest Lie Ever Told. The Kennedy Murder Fraud, and how I helped expose it. [Munchen, Dreschstr. 5, Selbstverlag], 1968-69. 4 Bde.
  • Cuba, Vietnam, Oil: three reasons why President John F, Kennedy had to die. [Gutenberg uber Waldshut: Joesten, 1972, cl971], 17 Bl.
  • Gerald Ford. Coverup Artist par excellence. How he misused his power and prestige to shield the assassins of President John F. Kennedy and cover up the Dallas coup d’etat: a public indictment before the high court of world opinion. [Bobing uber Weilheim (Obb.): Joesten], 1974. 18 Bl.
Книги, присвячені окремим політичним постатям та подіям
  • The Murder of Mary Jo Kopechne: the truth about Chappaquiddick: how Senator Kennedy was to be framed for a crime he didn’t commit. Selbstverlag, 1970. 34 Bl.
  • Nasser, the Rise to Power. London: Odhams Press [I960], 224 SS.
  • Eastern Germany Revisited. NY, 1961. 4 Bde. (NGR, 52-55.)
  • Axel C. Springer, Germany’s New Press Lord. NY, 1962. 16 Bl. (NGR, 57.) Justice on Trial. The Fraenkel Scandal and Related Issues. NY, 1962. 14 Bl. (NGR, 58.)
  • The Red Hand. The Sinister Account of the Terrorist Arm of the French Right-Wind «Ultras»~in Algeria and on the Continent. London/NY: Abelard-Schuman [1962], 200 SS.; London: R. Hale, 1962. 175 SS.
  • Justice on trial: the Fraenkel scandal and related issues
  • Ölmächte im Wettstreit. Der Vormarsch der Aussenseiter. Baden-Baden: Lutzeyer [1963], 150 SS.
  • They Call it Intelligence. Spies and Spy Techniques Since World War II. London/ NY: Abelard-Schuman [1963], 314 SS.
  • The Frame-up of Captain Kauffman. NY, 1963. 16 Bl. (NGR, 60/61.)
  • New Light on the Robert Kennedy Murder Fraud: how the true facts of the RFK assassination were covered up. [Gutenberg uber Waldshut: Joesten, 1972], 25 Bl.
  • The Assorted Crimes of RichardM. Nixon. A PubJicIndictment Before the High Court of World Opinion. 2nd. rev. & enl. ed. Haus, Ger., 1973. 21 Bl.
Книги, присвячені глобальним проблемам
  • Joesten, Joachim. Vice, Inc. — New York : Ace, 1954. — 159 p.
  • Joesten, Joachim. Gold Today. — New York : D. McKay Co., 1954. — 182 p.
  • Joesten, Joachim. Öl regiert die Welt : Geschäft und Politik. — Düsseldorf : Karl Rauch, 1958. — 544 S.
    • Joesten, Joachim. Nafta vlada svijetom : Trgovina i politika / Preveo s njem. Vlatko Šarić. — Zagreb : Novinarsko izd. poduzeće, 1960. — 312 p. — (Biblioteka "Naučno-popularna publicistika").
  • Joesten, Joachim. Steuern zahlen nur die Dummen. — &&& : Bärmeier u. Nikel, 1968. — 170 S.
  • Joesten, Joachim. Wem gehört der Ozean?. — München : Südwest Verl., 1969. — 175 S.
  • Joesten, Joachim. Wem gehört der Ozean?. — München : Südwest Verl., 1969. — 175 S.
  • Joesten, Joachim. Va banque. — München : Südwest-Verl., 1970. — 292 S.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Joachim Joesten // Current Biography: Who's News and Why : [англ.]. — New York : H. W. Wilson, 1942. — Т. 3, вип. 6. — P. 36—38.
  2. Kelin, John. Praise from a Future Generation: The Assassination of John F. Kennedy and the First Generation Critics of the Warren Report. — San Antonio : Wings Press, 2007. — P. 185. — 589 p. — ISBN 0916727327.