Йоганн-Вільгельм Дерінг-Мантойффель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн-Вільгельм Дерінг-Мантойффель
Народження17 липня 1898(1898-07-17)
Ґоліна, Ґміна Волув, Воловський повіт, Республіка Польща
Смерть21 січня 1963(1963-01-21) (64 роки)
Штутгарт, ФРН
Країна США
Звання Генерал-майор
Війни / битвиПерша світова війна і Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»

Йоганн-Вільгельм «Йоганнес»/«Ганс» Дерінг-Мантойффель (нім. Johann-Wilhelm „Johannes“/„Hans“ Doering-Manteuffel; 17 липня 1898, Гайдерсдорф-Волау — 21 січня 1963, Штутгарт) — німецький офіцер, генерал-майор люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни 1 листопада 1916 року призваний в 64-й польовий артилерійський полк. У лютому-вересні 1919 року — ордонанс-офіцер 2-ї добровольчої морської бригади, учасник боїв з комуністами. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії, з 1933 року — в зенітній артилерії. З 19 липня 1934 року — командир 2-го ескадрону 5-го транспортного (зенітного) дивізіону. 1 квітня 1935 року переведений в люфтваффе і призначений командиром батареї зенітного дивізіону в Людвігсбурзі (з 1 жовтня 1935 року — в Штеттіні). З 1 жовтня 1936 року — командир дивізіону 24-го зенітного полку.

З 1 листопада 1938 року — начальник навчального штабу 1-го училища зенітної артилерії в Реріку. 6 липня 1940 року призначений командиром 101-го зенітного полку. Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. 8 квітня 1942 року переведений у відомство навчальних закладів, а 26 червня 1942 року — в штаб генерала зенітної артилерії, потім відряджений до складу німецької військової місії в Румунії в якості офіцера зенітної артилерії. З березня 1944 року — командир 10-го зенітного полку. 10 липня 1944 року важко поранений. Після одужання 30 жовтня 1944 року поставлений на чолі 20-ї, 20 січня 1945 року — 15-ї зенітної дивізії. 8 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. У вересні 1945 року звільнений.

Звання[1]

[ред. | ред. код]

Нагороди[1]

[ред. | ред. код]

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Generalmajor Johann-Wilhelm (Johannes) Doering-Manteuffel. www.geocities.ws. Процитовано 27 жовтня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.