Йоганн Зібмахер

Йоганн Зібмахер
Ім'я при народженні	нім. Johann Ambrosius Siebmacher
Народився	1561[…] Нюрнберг, Священна Римська імперія
Помер	1611[…] Нюрнберг, Священна Римська імперія
Країна	Священна Римська імперія
Діяльність	художник, гравер
Галузь	графіка, гравюра і геральдика
Знання мов	німецька
Роки активності	1596 — 1611
Медіафайли у Вікісховищі

Герб міста з гербовника Зібмахера 1605 року

Йоганн Амбросіус Зібмахер (Johann Ambrosius Siebmacher; також Ганс Зібмахер та Зібер; *1561, Нюрнберг; † 23 березня 1612, Нюрнберг) — німецький гербовий художник, гравер, офортник і видавець.

У 1601 році Зібмахер назвав себе в петиції до імператора Рудольфа II «гравером і громадянином Нюрнберга». Він був автором і засновником багаторазово видаваної згодом книги гербів, важливого джерела геральдики в німецькомовному регіоні.

Лише гербовник 1596 року (19 гербів із мідними гравюрами Фрідріха Дюрера) та гербова книга Ньюе походять від самого Зібмахера…, який вийшов у двох томах у 1605 р. (264 табл.) і 1609 р. (164 табл.). Подальші частини та додаткові томи публікувалися до 1806 року — іноді під різними назвами (див. Гербовник Б. Вайгеля). Загалом у рамках проекту було виставлено близько 19 тис. гербів.

На основі цієї праці між 1854 і 1967 роками в Нюрнберзі були опубліковані численні вичерпні збірки гербів (колись надруковані в Ґраці) видавництвом Bauer & Raspe (Verlagsgruppe Degener & Co) під назвою «Велика і загальна книга гербів Й. Зібмахера» (J. Siebmacher's großes und allgemeines Wappenbuch). З'являлися й перевидання, наприклад 1905 р.

Походження

Його батьками були Страсбурзький олов'яник Ганс Зібмахер († 1572) і його дружина Катаріна Ріндер (1534—1577), донька червонодеревника. Його батько переїхав до Нюрнберга і з 1534 року був там майстром лиття олова та громадянином. Ганс Зібмахер мав чотирьох братів, з яких Георг (1563—1602) і Пітер (1570—1602) також стали ливарниками олова в Нюрнберзі.

Життя

Йому було близько 11 років, коли помер його батько. Він перебував під опікою засновника ливарного заводу Ніколауса Горхеймера († 1583). Там, напевно, також навчився свого ремесла. Брати Георг і Петро, очевидно, навчалися в іншому місці, оскільки вони не згадуються в каталогах підмайстрів Нюрнберзького бляшаного ливарного заводу. Невідомо, коли і де він отримав освіту офортиста. Перші роботи датовані 1590 роком.

Вперше він здобув популярність завдяки колекції орнаментальних гравюр, що містила шаблони для нюрнберзьких ювелірів. У 1597 році він опублікував чудову нову зразкову книгу всіляких смішних дівчат під назвою «Zuwürcken unn Zustikken». Це була перша книга-зразок, у якій використовувалися гравюри на міді. Його друга книга була написана в 1601 «Newes Modelbuch in Kupffer». У наступні роки він пережив кілька нових видань. Робота була настільки великою, що він, мабуть, працював з кількома іншими граверами. Він також ілюстрував карти, книги та публікував міські пейзажі (наприклад, Нюрнберга). Сьогодні він найбільше відомий своїм гербовником, перший попередник якого був опублікований у 1596 році. Пізніше книга була кілька разів перероблена і значно розширена.

Невдовзі після його смерті дружина продала друкарські форми. Після смерті другого чоловіка вона продала решту запасів і мідні пластини для гербової книги Паулюсу Фюрсту в 1653 році. Одружуючись, нюрнберзький книготорговець перебрав на себе асортимент і видавництво Бальтазара Каймокса, який раніше друкував твори Зібмахера.

Сім'я

Близько 1591 року він одружився з Анною Софією NN († 1653). У подружжя було десять дітей, серед яких:

• Ганс Мельхіор (* 1591, † після 1625), золотий майстер
• Йоганн (1607—1629), ливарник олова
• Анна Софія (1596—1640) ⚭ NN Кріґерр
• Варвара (* 1600) ⚭ NN Гелд
• Гертрауд (1612—1634)

Пізніше його вдова вийшла заміж за купця Леонгарда Штойрера з Санкт-Освальда у Верхній Австрії.

Література

• Johann Siebmacher (Begründer), Horst Appuhn (Hrsg.): Johann Siebmachers Wappenbuch von 1605. Orbis, München 1999, ISBN 3-572-10050-X.
• Johann Siebmachers Wappen-Buch. Faksimile-Nachdruck der 1701/05 bei Rudolph Helmers in Nürnberg erschienenen Ausgabe. Alle 6 Teile mit Anhang, Register und allen Erweiterungen bis zum Abschluss der Stammausgabe von 1772. Battenberg-Verlag, München 1975, ISBN 3-87045-098-3.
• Johann Siebmachers Wappen-Buch. Supplemente 1753 bis 1806. Faksimile-Nachdruck der von 1753 bis 1806 im Verlag der Raspischen Handlung in Nürnberg erschienenen zwölf Supplemente. Battenberg-Verlag, München 1979, ISBN 3-87045-163-7.
• Hanns Jäger-Sunstenau: General-Index zu den Siebmacher'schen Wappenbüchern 1605—1967. Neuausgabe. Akademische Druck- und Verlags-Anstalt, Graz 1984, ISBN 3-201-00009-4.
• Georg Kaspar Nagler: Neues allgemeines Künstler-Lexicon. 16. Band (Schonte–Sole), Verlag E. A. Fleischmann, München 1846, S. 340—343 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).
• Paul Johannes Rée. Sibmacher, Hans oder Johann // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1892, Band 34, S. 136–138.
• Andreas Tacke. Sibmacher, Hans. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2010, Band 24, S. 305 (Digitalisat).

Веб-посилання

• Бібліографія. Йоганн Зібмахер // Німецька національна бібліотека.
• Роботи про Йоганн Зібмахер // Цифрова бібліотека Німеччини.
• Literaturliste im Online-Katalog der Staatsbibliothek zu Berlin.
• Siebmachers Wappenbuch von 1605 auf wappenbuch.de.
• Siebmachers Wappenbuch, alle 5 Teile in der Ausgabe von 1701 auf wappenbuch.com.
• Übersicht über Ausgaben und Bände des Wappenbuchs (mit Downloadlinks) von Bernhard Peter, welt-der-wappen.de.
• 30 Illustrationen aus Hieronymus Oertel: Ortelius Redivivus Et Continuatus als Digitalisate der ULB Düsseldorf.
• Druckschriften von und über Johann Siebmacher im VD 17.
• Index zu Siebmachers Wappenbüchern — Die Datenbank enthält die Familiennamen und Adelsprädikate (über 137.000) aus dem Alten Siebmacher (1605—1806) und dem Neuen Siebmacher (1854—1961), wie sie auch im General-Index zu den Siebmacher'schen Wappenbüchern 1605—1961 zu finden sind.