Рудольф II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рудольф II Габсбург
Divina favente dementia electus Romanorum imperator semper augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclauoniae, Ramae, Serviae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque etc. rex, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carniolae, marchio Moraviae, dux Lucemburgae, ac Superioris et Inferioris Silesiae, Wierthembergae et Thekae, princeps Sueuiae, comes Habspurgi, Tyrolis, Ferreti, Kyburgi et Goritiae, landgravius Alsatiae, marchio sacri Romani imperii supra Anasum Burgouiae, ac Superioris et Inferioris Lusatiae, dominus marchiae Sclauonicae, Portus Naonis et Salinarum etc.
Joseph Heintz d. Ä. 002.jpg
Імператор Священної Римської імперії
Правління 1576-1612
Попередник Максиміліан II Габсбург
Наступник Матвій Габсбург
Інші титули Король Німеччини
Король Богемії
Король Угорщини
Король Хорватії
Король Галичини та Володимирії
Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Дата народження 18 серпня 1552(1552-08-18)
Відень
Дата смерті 20 січня 1612(1612-01-20) (59 років)
Прага
Місце поховання Собор святого Віта, Прага, Чехія
Династія Габсбурги
Батько Максиміліан II Габсбург
Мати Марія Австрійська
Rudolf II Arms-imperial.svg

Рудольф II Габсбург (*18 липня 1552 - †20 січня 1612) — імператор Священної Римської імперії (1576-1612), король Угорщини (1572-1608), Галичини та Володимирії (1572-1608), король Богемії (1575-1611), німецький король (1575-1612).

Біографія[ред.ред. код]

Походив з династії Габсбургів. Син імператора Максиміліана II та Марії Австрійської. Родинні зв'язки з іспанським королівським двором дали змогу отримати виховання в Іспанії при дворі Філіпа ІІ, троюрідного дядька майбутнього імператора Священної Римської Імперії. Вихованням керували єзуїти, що обумовило подальші смаки і політичні принципи Рудольфа: оріентація на католицизм, боротьба з протестантизмом на підлеглих територіях, підтримка війни з Османською імперією.

Політична діяльність[ред.ред. код]

До володінь Рудольфа II входили Верхня і Нижня Австрія, Богемія та Угорщина. Проводив політику, спрямовану на зміцнення впливу католицької церкви на землях австрійських Габсбургів. Намагався протистояти натиску Османської імперії в Європі. У 1594 році Рудольф ІІ відправив на Запорозьку Січ із таємною дипломатичною місією Еріха Лясоту з метою укладення воєнного союзу між Запорожжям і Священною Римською імперією для боротьби проти Османської імперії. За правління Рудольфа ІІ внаслідок повстання 1604-1606 років Угорщина здобула деякі політичні та релігійні права, а частина країни звільнилась з-під влади Габсбургів.

Переїзд до Праги[ред.ред. код]

Відсутність популярності в Відні і бажання відсторонитися від світу спонукали імператора перебратися в Прагу, що мимоволі стала другою столицею країни. Рудольф сприяв будівельним роботам у Празі, а також реконструкції Празького Граду (міської фортеці з собором).

Відомий меценат і рудольфінська Прага[ред.ред. код]

Скульптор Адріан де Вріс, «Геркулес»

Хвороблива людина, слабкий політик, не досить вдалий вояк, імператор Рудольф II залишив значний слід в історії мистецтв як видатний меценат. За часів імператора, Прага і імператорський двір стають значним мистецьким осередком доби маньєризму. При імператорському дворі працювали відомі художники і науковці

Так, різниця в роках між імператором і художником Арчімбольдо сягала 25 років. В особі Рудольфа Арчімбольдо мав уже третього покровителя і мецената. І як і для попередників, виконував різноманітні доручення. За дорученням імператора у 1582 році художник мандрує по Баварії, де купує мистецькі вироби доби античності, предмети мистецтва і живих тварин для зоопарку Рудольфа. Різноманітні колекції Рудольфа стали родзинкою тогочасної Праги. Серед них — колекція рідкісних мінералів, ювелірні вироби, морські мушлі великих розмірів, зоопарк з птахами, навчаними говорити.

Довірливий Рудольф ІІ[ред.ред. код]

Бажання мати у власній колекції дійсно рідкісні речі переважувало обережність і критичність імператора. Цим користувалась ціла низка шарлатанів, авантюристів, психопатів і навіть божевільних. Дивацтво поведінки і дивацтво ремесел однаково приваблювали Рудольфа ІІ. Як і більшість володарів кінця XVI століття, він заохочував пошуки алхіміків для отримання золота з простих речей. На цьому та на якомусь знанні таємничих знань наполягав і авантюрист-англієць Едвард Келлі. За неблагодійні вчинки Келлі покарали ще в Англії, відрізавши одне вухо. Той емігрував на континент, приховуючи відсутнє вухо довгим волоссям та капелюхом. Довідавшись про зацікавлення імператора до незвичних речей та алхімії, прибув у Прагу і запропонував йому власні послуги алхіміка і знавця утаємничених знань. Іспити Едвард Келлі як алхімік був вимушений пройти, але авантюрист запобіжно і таємно проніс в кімнату маленький шматочок золота, який і продемонстрував імператорові після ворожінь з вогнем і колбами. Імператор таки прийняв його на власну службу. Мав з собою авантюрний Едвард Келлі ще одну родзинку — відомий зараз як таємничий рукопис Войнича, створений на пергаменті, прочитати текст якого нікому не вдалося досі.

Оточення авантюристів і напівбожевільних шукачів грошей кине тінь підозри навіть на справжніх віртуозів-митців, представників стилю маньєризм, що теж працювали при дворі дивака-імператора. Але їх творчий доробок і дійсний внесок в мистецтво слугує своєрідним алібі і не має нічого спільного з профанаціями алхіміків чи авантюристів.

Мистецька колекція імператора[ред.ред. код]

Особливе захоплення викликала мистецька колекція Рудольфа ІІ: екзотичні предмети, вивезені з Індії та Америки, картини сучасних і давніх майстрів, скульптури, вази з коштовного і напівкоштовного каміння, дивна колекція годинників. Окрасою колекції картин були ні на що не схожі картини Джузеппе Арчімбольдо.

Про колекцію імператора захоплено писав кардинал д'Есте, якому її показали. Так виник культурний феномен під назвою — рудольфінська Прага.

Доля колекції[ред.ред. код]

Талер з портретом Рудольфа ІІ

У 1648 році вояки Швеції захопили і пограбували Прагу. Був пограбований і замок імператора. Тодішня королева Швеції Христина знала про скарби Рудольфа ІІ і побажала мати його колекцію у себе, яку визнавала військовою здобиччю. Розбещені війною і злочинами вояки вивезли лише те, що вважали за доцільне і здатне витримати довге транспортування. Вивіз організував генерал Карл Густав Врангель, що прихопив з обозу і декілька картин Арчімбольдо для себе.

Королева отримала колекцію картин і малюнків, монет і медалей, скульптури.

Невдала боротьба за престол[ред.ред. код]

Вів міжусобну боротьбу зі своїм братом Матвієм (Матьяшем). Під тиском місцевого дворянства змушений у 1608 році віддати Верхню і Нижню Австрію, Угорщину і Моравію володарю Відня, а в 1611 — зректися чеського престолу. Чеський престол посів його брат Матьяш, що пообіцяв протестантам Чехії пільги і отримав перемогу над Рудольфом. Останні роки життя неодружений Рудольф часто хворів. Він став останнім з імператорів, якого поховали в соборі міста Прага.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Gindely, «Rudolf II» (Прага, 1868);
  • Bezold, «K. Rudolf II und die heilige Liga».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Попередник
Максиміліан II Габсбург
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Імператор Священної Римської імперії
1576-1612
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Наступник
Матвій Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
Blason Boheme.svg Король Богемії
1575-1611
Blason Boheme.svg Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
Blason louis II de Hongrie.svg Король Угорщини
1572-1608
Blason louis II de Hongrie.svg Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
Croatia, Historic Coat of Arms, first red square.svg Король Хорватії
1572-1608
Croatia, Historic Coat of Arms, first red square.svg Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Король Німеччини
1575-1612
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Матвій Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Галичини та Володимирії
титулярний
1572-1608
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Матвій II Габсбург
Попередник
Максиміліан II Габсбург
Austria coat of arms simple.svg Ерцгерцог Австрії
1576-1608
Austria coat of arms simple.svg Наступник
Матвій II Габсбург