Йонас Іванаускас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йонас Іванаускас
лит. Jonas Ivanauskas
Герб
Герб
Гасло: Dominus benignus
Єпископ Кайшядориса
з 11 лютого 2012
Обрання: 11 лютого 2012
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Юозапас Матуляйтіс
Єпископ-помічник Каунаської архидієцезії
18 жовтня 2003 — 11 лютого 2012
Обрання: 18 жовтня 2003
Церква: Римо-католицька церква
Титулярний єпископ Канапіум
18 жовтня 2003 — 11 лютого 2012
Обрання: 18 жовтня 2003
Попередник: John Ha Tiong Hock
Наступник: José Luiz Gomes de Vasconcelos
 
Альма-матер: Каунаська духовна семінарія і Альфонсіанська академіяd
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Народження: 18 лютого 1960(1960-02-18) (64 роки)
Каунас, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Священство: 14 квітня 1985
Єп. хіротонія: 23 листопада 2003

CMNS: Йонас Іванаускас у Вікісховищі

Йонас Іванаускас (лит. Jonas Ivanauskas; нар. 18 лютого 1960, Каунас[1]) — литовський католицький єпископ. З 11 лютого 2012 року єпископ Кайшядориської дієцезії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Висвячений на священника 14 квітня 1985 року та інкардинований до Каунаської архидієцезії. Після рукоположення став парафіяльним вікарієм, а в 1988—1989 роках був префектом Каунаської семінарії. У 1990—1992 роках вивчав моральне богослов'я в Альфонсіанській академії в Римі. Після повернення до дієцезії почав працювати на богословському факультеті Університету Вітовта Великого. У 2002 році став генеральним вікарієм архидієцезії.

18 жовтня 2003 року Папа Іван Павло ІІ призначив отця Йонаса Іванаускаса єпископом-помічником Каунаської архидієцезії з титулярним престолом у Канапіумі.[2] Його висвятив на єпископа архиєпископ Сиґітас Тамкявічус.

11 лютого 2012 року призначений єпископом Кайшядориської дієцезії.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bishop Jonas Ivanauskas. Lithuanian Bishops' Conference. Процитовано 29 листопада 2022. 
  2. RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Процитовано 29 листопада 2022. 
  3. RINUNCE E NOMINE. press.vatican.va. Процитовано 29 листопада 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]