Сиґітас Тамкявічус
| Кардинал Сиґітас Тамкявічус Sigitas Tamkevičius | ||||
 | ||||
.svg) | ||||
| Гасло: | Dominus Illuminatio Mea | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| 4 травня 1996 — 11 червня 2015 | ||||
| Церква: | Римо-католицька церква | |||
| Попередник: | Вінцентас Сладкявічус | |||
| Наступник: | Льонґінас Вірбалас | |||
| ||||
| 20 вересня 2005 — 28 жовтня 2014 | ||||
| Попередник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |||
| Наступник: | Ґінтарас Ґрушас | |||
| ||||
| 1999 — 2002 | ||||
| Попередник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |||
| Наступник: | Аудріс Юозас Бачкіс | |||
| Альма-матер: | Каунаська духовна семінарія | |||
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |||
| Національність: | литовець | |||
| Народження: | 7 листопада 1938 (85 років) с. Гудоніс[lt], Лаздийський район, Литва | |||
| Священство: | 18 квітня 1962 | |||
| Єп. хіротонія: | 19 травня 1991 | |||
| В сані кардинала: | 5 жовтня 2019 | |||
| Титулярна церква: | Санта-Анджела-Мерічі | |||
| Проголошений: | 1 вересня 2019 | |||
| Папою: | Франциском | |||
|
Нагороди: | ||||
| ||||
Сиґітас Тамкявічус (лит. Sigitas Tamkevičius; нар. 7 листопада 1938, село Гудоніс[lt], Литва) — литовський католицький єпископ, єзуїт. Архієпископ — митрополит Каунаський (1996—2015). Голова Конференції католицьких єпископів Литви у 1999—2002 і з 2005 по 2015. Кардинал-священник з титулом церкви Санта-Анджела-Мерічі з 5 жовтня 2019.
Життєпис[ред. | ред. код]
1955 поступив до Каунаської духовної семінарії. 1957 — відбував примусову повинність у більшовицькій армії. 1962 — закінчив семінарію і 18 квітня 1962 року висвячений на священника. 1968 — вступив до ордену єзуїтів (орден був заборонений на окупованій більшовиками територіях).
Був одним із найперших ініціаторів протесту проти дій окупаційної влади у відношенні до Каунаської адміністрації. Через це окупанти заборонили йому здійснювати священницьке служіння. Протягом року працював на заводі.
1972 — будучи вікарієм у Сімнасі (Алітуський район), ініціював підпільне видання «Хроніка Церкви Литви». Хроніка публікувала свідчення про факти релігійної дискримінації в окупованій Литві.
1975–1983 — парафіяльний священник у Кібартаї (Вілкавішкіський район). 1978 разом з чотирма іншими литовськими священиками заснував Католицький комітет захисту прав вірян. Редагував підпільне видання Хроніки до 1983.
1983 був арештований і засуджений, звинувачений в антибільшовицькій агітації та пропаганді. Засуджений до десяти років позбавлення волі. Відбував покарання у таборах Пермі та Мордовії. 1988 — засланий до Сибіру. Завдяки процесу Перебудови в СССР був звільнений із ув'язнення.
1989 — директор Каунаської духовної семінарії. 1990 — ректор Каунаської духовної семінарії. Від 8 травня 1991 — помічник єпископа Каунаського та титулярний єпископ Туруди.
18 травня 1991 — рукопокладений в єпископи. 4 травня 1996 — архієпископ-митрополит Каунаський.
1999—2002 — 2005—2015 — голова Конференції католицьких єпископів Литви.
11 червня 2015 Святий Престол прийняв відставку у зв'язку із віком єпископа Тамкявічуса, він перейшов до рангу емерітів[1]. Його заступив на катедрі Каунаса Льонґінас Вірбалас, а на посаді голови єпископської конференції — Ґінтарас Ґрушас.
Кардинал[ред. | ред. код]
1 вересня 2019 года Папа Франциск, під час читання Angelus повідомив про піднесення до кардинальської гідності 13 прелатів, серед них монсеньйор Сиґітас Тамкявічус[2]. Але оскільки кардиналу Тамкявічюсу більше 80 років, то він не може брати участі в Конклаві.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Великий командор ордена Великого князя Литовського Гедеміна (1 липня 1998)[3]
- Командор ордена Хреста Витязя (16 січня 2002)[4]
- Медаль Незалежності Литви (1 липня 2000)[5]
- Медаль Пам'яті 13 січня (10 червня 1992)[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Новим архієпископом Каунаса став Льонґінас Вірбалас[недоступне посилання з Квітень 2018]
- ↑ Annuncio di Concistoro il 5 ottobre per la creazione di nuovi Cardinali, 01.09.2019
- ↑ Декрет Президента Литви від 1 липня 1998 № 111 Інформація на офіційному сайті Президента Литви [Архівовано 2009-09-16 у Wayback Machine.] (лит.)
- ↑ Декрет Президента Литви від 16 січня 2002 № 1651 Інформація на офіційному сайті Литви [Архівовано 2009-09-16 у Wayback Machine.](лит.)
- ↑ Декрет Президента Литви від 1 липня 2000 № 929 Інформація на офіційному сайті Президента Литви [Архівовано 2009-09-16 у Wayback Machine.](лит.)
- ↑ від 10 червня 1992 № I-2626 Інформація на офіційному сайті Президента Литви [Архівовано 2009-09-16 у Wayback Machine.](лит.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Archbishop Sigitas Tamkevicius, S.J., Archbishop of Kaunas(англ.)
- Біографія на сайті gcatholic.org(англ.)
- Біографія на сайті Конференції католицьких єпископів Литви(англ.)
|
- Випускники Каунаської духовної семінарії
- Народились 7 листопада
- Народились 1938
- Великі командори ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
- Нагороджені медаллю Незалежності Литви
- Нагороджені медаллю Пам'яті 13 січня
- Католицькі митрополити
- Репресовані в СРСР
- Литовські архієпископи
- Дисиденти за країною
- Уродженці Алітуського повіту
- Литовські єзуїти
- Титулярні єпископи
- Кардинали з Литви
- Командори ордена Хреста Витязя
- Кардинали, призначені папою Франциском