Йостедаль (льодовик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йостедаль
(норв. Jostedalsbreen)
P1000290Jostedalsbreen.JPG
Йостедаль. Карта розташування: Норвегія
Йостедаль
Йостедаль
61°42′38″ пн. ш. 6°55′27″ сх. д. / 61.71055555558377392° пн. ш. 6.9241666666944779° сх. д. / 61.71055555558377392; 6.9241666666944779Координати: 61°42′38″ пн. ш. 6°55′27″ сх. д. / 61.71055555558377392° пн. ш. 6.9241666666944779° сх. д. / 61.71055555558377392; 6.9241666666944779
Довжина макс.40 км
Ширина макс.15 км
Товщина до 500 м
Країна Норвегія
Регіон Согн-ог-Ф'юране
Тип гірський

Йостедаль у Вікісховищі?

Йостедаль (норв. Jostedalsbreen) — найбільший льодовик континентальної Європи. Він розташований у фюльке Согн-ог-Ф'юране, Норвегія, на північ від Согнефіорду, третього в світі фіорду за довжиною та найбільшого в світі незамерзаючого фіорду.[1] Льодовик розташований у комунах Люстер, Согндал, Йолстер та Стрюн. Найвищою гірською вершиною льодовика є нунатак Лодалскапа (норв. Lodalskåpa) висотою 2083 м.н.м.

Географія[ред. | ред. код]

Площа льодовика Йостедаль складає 474 км² (2006)[2]. Більші льодовики в Європі є лише на островах Ісландія, Шпіцберген та Нова Земля.

Йостедаль розташованій на висоті від 345 до 2008 м.н.м., втім його середня висота - 1 450 м.н.м. Найвищою його точкою є Хогсте-Бреакулен (норв. Høgste Breakulen). Найтовща частина льодовика сягає 500 м, максимальна довжина — бл. 40 км в північно-східному напрямку, а ширина — бл. 15 км в південно-західному напрямку.[3]

Під льодовиком розташована гнейсова долина, яка залишилась після останнього льодовикового періоду.

Льодовик підтримується за рахунок значного обсягу снігопадів у регіоні, а не за рахунок низьких температур. Це призводить до значного рівня танення на його нижніх кордонах.

Історія[ред. | ред. код]

Льодовик Йостедаль не є залишком з останнього льодовикового періоду, а утворився значно пізніше, близько 500 до н. е., коли відбулося похолодання клімату, яке дозволило розпочати формування льодовиків. На той час фірнова лінія була на 400 метрів вища, ніж зараз. Найхолоднішим періодом в історії льодовика ймовірно був час з 16 по 19 сторіччя. Найхолоднішою точкою були 1750-ті (див. також: Малий льодовиковий період), коли льодовики Норвегії приросли найбільше. З того часу вони поступово зменшуються.

Невеликий каньйон льодовика Йостедаль біля с. Йостедаль

Рукави льодовика[ред. | ред. код]

Йостедаль має близько 28 рукавів, найбільш помітними з яких є льодовики Нігард та Тунсбергдаль біля селища Йостедаль, Бріксдаль біля с. Олден, Бойя біля с. Фьйорланд, Кіендаль та Тіндеф'єль біля с. Лоен, та Аустердаль.[1]

В 2006 році Бріксдаль відступив на 146 метрів, і з тих пір знаходиться під загрозою відриву від основного льодовика.


Нещасні випадки[ред. | ред. код]

У 1972 році на плато льодовика Йостедаль впав маленький літак, пілот якого загинув. Літак не змогли підняти з льодовика і він в наступні роки повністю сховався під снігом та кригою. Залишки літака не з'явилися на поверхні досі. Експерти очікують, що колись вони спливуть на кінці льодовика Бойя.[3]

Національний парк[ред. | ред. код]

Льодовик є частиною національного парку Йостедальсбреен площею 1315 км², заснованого у 1991 році.[1] Національний парк охоплює як сам льодовик з рукавами, так і оточуючі фієльди (гірські ландшафти Норвегії). У парку розташовані три центри відвідувань з льодовиковими музеями: Breheimsenteret в с. Йостедаль, Центр Національного парку Йостедальсбреен в с. Оппстрюн та Норвезький музей льодовиків в с. Фьйорланд.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Luhr, James F., ред. (2003). Illustrated Encyclopedia of the Earth. Dorling Kindersley. ISBN 978-1-4053-3270-5. 
  2. Liss M. Andreassen, Solveig H. Winsvold (Hrsg.): Inventory of Norwegian Glaciers. Norwegian Water Resources and Energy Directorate, Oslo 2012, ISBN 978-82-410-0826-9 (online; PDF; 27,8 MB)
  3. а б Інформаційне табло (англ., норв.) льодовика Бойя; серпень 2012 р.

Література[ред. | ред. код]

  • Dyer, Anthony; Robertson, Ian H.; Baddeley, John (2006). Walks and Scrambles in Norway. United Kingdom: Rockbuy Limited. ISBN 978-1-904466-25-3. 
  • Slingsby, William Cecil (2003). Norway: the Northern Playground. Rockbuy Limited. ISBN 978-1-904466-07-9. 
  • Wold, Bjørn; Ryvarden, Leif (1996). Jostedalsbreen, Norway's Largest Glacier. Oslo, Norway: J. W. Cappelens Forlag AS. ISBN 978-82-7683-092-7. 
  • S. Winkler, N. Haakensen, A. Nesje: Glaziale Dynamik in Westnorwegen — Ablauf und Ursachen des aktuellen Gletschervorstoßes. In: Petermanns Geographische Mitteilungen, 141 (1997), S. 43-63.

Посилання[ред. | ред. код]