Кабінет революційного мистецтва Заходу
Кабінет революційного мистецтва Заходу (рос. Кабинет революционного искусства Запада) — відділ колишньої Державної академії художніх наук (ГАХН), що існував в місті Москва. Першим головою кабінету був науковець і мистецтвознавець Греч Олексій Миколайович, репресований і розстріляний 4 квітня 1938 р.
Історія[ред. | ред. код]
Державна академія художніх наук (ГАХН) заснована 1921 року в Москві на тлі ентузіазму перебудови старого, царського режиму у щось нове, ініційоване більшовиками в соціально-політичній сфері. Був створений і статут закладу, де зазначено що академія (ГАХН) «вищий науковий заклад, котрий має на меті всебічне дослідження всіх видів мистецтв та художньої культури» (§ 1 статуту). Завданням академії було шляхом аналізу вивчення окремих мистецтв поєднати мистецтвлзнавчі науки на трьох головних напрямках:
- социологічному,
- психофізичному
- філософському.
Дослідження перехрещувались з працею декількох секцій, серед яких музична, образотворча, театральна, декоративна, літературна.
Головні відділи[ред. | ред. код]
Академія ворисла із первісно невеличкої наукової комісії московських фахівців та за декілька років переросла у новий науковий інститут з низкою відділків та секцій. Державна академія художніх наук (ГАХН) мала
- наукову бібліотеку
- фотокабінет
- кінокабінет
- психофізичну лабораторію
- хореографічну лабораторію тощо.
За короткий термін академія (ГАХН) створила власну наукову бібліотеку у більш ніж 100 000 примірників.
Відділком академії (ГАХН) був і Кабінет революційного мистецтва Заходу з власною бібліотекою, архівом автографів та збіркою творів мистецтва ( листи письменників Ромена Роллана та Анрі Барбюса, Бехера, Толлера, графіка Франса Мазереля, Кете Кольвіц, Бела Вітца та ін.) Першим головою кабінету був науковець і мистецтвознавець Греч Олексій Миколайович, репресований і розстріляний 4 квітня 1938 р.
Виставка революційного мистецтва Заходу 1926 р.[ред. | ред. код]
Означений Кабінет діяльно сприяв 1926 року організації виставки «Революційне мистецтво Заходу» в Москві. Був складений перелік прихильників в країнах Європи та в Сполучених Штатах реформаторсько-революційних подій в більшовицькій Росії. Вони та члени художніх товариств отримали запрошення на участь у виставці в Москві. Відгукнулась низка художників, котрі надіслали більш ніж 3 000 експонатів, серед яких листування, портрети, автографи, графіка Стейнлейна, видавнича продукція друкарень Clarté та Malik Verlag тощо.
Академія (ГАХН) друкувала власне періодичне видання — журнал «Мистецтво» («Искусство») . Власні періодичні видання мали також окремі секції ( російською — «Художественный фольклор», «Современная музыка» «Гравюра и книга», «Бюллетени Академии»).
Академія (ГАХН) проіснувала шість років і була ліквідована.
-
Невідомий літограф. «Барикада на площі Бланш. Жінки підтримують повсталих». 19 ст. Музей Карнавале, Париж. -
Невідомий літограф. «Паризька комуна. Бій біля мосту Нейї». 19 ст. Музей Карнавале, Париж. -
Кольорова літографія «Паризька комуна. Прагну бути вільною !», 1871 рік, Фонд Музея Карнавале, Париж.
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le1/le1-0671.htm [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.frans-masereel.de/ [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] (сайт Фонда Ф. Мазереля)
- Каталог выставки революционного искусства Запада. М., 1926.