Кадук перлистогорлий
| Кадук перлистогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Rhopias gularis (von Spix, 1825)[3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thamnophilus gularis Myrmotherula gularis' | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Кадук перлистогорлий[4] (Rhopias gularis) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae):[5]. Ендемік Бразилії. Раніше цей вид відносили до роду Кадук (Myrmotherula), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2012 року він був переведений до відновленого роду Rhopias[6].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 8,5-9,5 см, вага 10-12 г. у самців верхня частина тіла, надхвістя і хвіст сірі, лоб сіруватий, покривні пера крил чорнувато-коричневі з двома охристими смугами. Горло чорне, поцятковане білими плямами, груди і живіт сірі. У самиць лоб рудувато-коричневий, плями на горлі більші. Очі темні.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Перлистогорлі кадуки мешкають на південному сході Бразилії, від південної Баїї на південь до Санта-Катарини і півночі Ріу-Гранді-ду-Сул і на захід до західної Парани[7]. Вони живуть в нижньому ярусі вологих атлантичних лісів, на висоті від 400 до 1550 м над рівнем моря.
Перлистогорлі кадуки живляться комахами, зокрема сараною, цвіркунами, напівтвердокрилими і личинками лускокрилих, а також павуками. Гніздо відкрите, чашоподібне, робиться з тонких корінців, рослинних волокон і сухого листя, підвішується на тонких горизонтальних стеблах і розміщується на висоті 50 см над землею. часто поблизу води. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих темно-коричневими плямками, розміром 19×14.5 мм, вагою 2,2 г[8]. Інкубаційний період триває 17 днів, насиджують і самиці, і самці. За пташенятами доглядає пара птахів, вони покидають гніздо через 11 днів після вилуплення[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Rhopias gularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 12 жовтня 2022
- ↑ Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1860). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 2. Halberstadt: R. Frantz. с. 13.
- ↑ von Spix, Johann Baptist (1825). Avium species novae, quas in itinere per Brasiliam annis MDCCCXVII-MDCCCXX (Latin) . Т. 2. Monachii (Munich): Typis Franc. Seraph. Hübschmanni. с. 30, Plate 41 fig. 2.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Antbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Belmonte-Lopes, R.; Bravo, G.A.; Bornschein, M.R.; Maurício, G.; Pie, M.R.; Brumfield, R.T. (2012). Genetic and morphological data support placement of Myrmotherula gularis (Spix) in the monotypic genus Rhopias Cabanis and Heine (Aves: Passeriformes: Thamnophilidae). Zootaxa. 3451: 1—16. doi:10.11646/zootaxa.3451.1.1.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Birds of South America: Passerines. Helm Field Guides. London: Christopher Helm. с. 342. ISBN 978-1-408-11342-4.
- ↑ Perrella, D.F.; Biagolini-Júnior, C.H.; Ribeiro-Silva, L.; Zima, P.V.Q.; Galetti, P.M. Jr.; Francisco, M.R. (2015). Nest, eggs, and nestlings of the Atlantic Forest endemic Star-throated Antwren (Rhopias gularis). Wilson Journal of Ornithology. 127 (2): 319—323. doi:10.1676/wils-127-02-319-323.1. S2CID 85930491.
- ↑ Perrella, D.F.; Biagolini Junior, C.H.; Ribeiro-Silva, L.; Zima, P.V.Q.; Francisco, M.R. (2017). Reproduction of the Atlantic Forest endemic star-throated antwren, Rhopias gularis (Aves: Thamnophilidae). Brazilian Journal of Biology. 77 (2): 356—360. doi:10.1590/1519-6984.14715. PMID 27579975.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |