Кале (цигани)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Роми в Іспанії, зазвичай відомі під ендонімом Кале або екзонімом Гітанос, належать до підгрупи іберійських ромів, відомої як Кале, з меншою популяцією в Португалії (відомий як сігануш) і в Південній Франції. Їх почуття ідентичності та згуртованості походить від їхньої спільної системи цінностей, вираженої серед гітанос як leyes gitanas («циганські закони»). [1][2]

Традиційно вони мають соціалізацію виключно в межах своїх патригруп, оскільки взаємодія між патригрупами підвищує ризик ворожнечі, яка може призвести до смертельних випадків. [3] Дані про етнічну приналежність в Іспанії не збираються, хоча у 2007 році громадське опитування Центру соціологічних досліджень[en] підрахувало, що кількість Кале в Іспанії, ймовірно, становить близько мільйона.[4]

Назва[ред. | ред. код]

Термін gitano розвинувся від слова egiptano [5] («єгиптянин»). «Egiptano» був звичайним прикметником у давньоіспанській мові[en], однак у середньо- та сучасній іспанській мовах неправильний прикметник egipcio витіснив egiptano і означає єгипетський, ймовірно, щоб відрізнити єгиптян від циган. Тим часом термін egiptano еволюціонував через елізію в egitano і, нарешті, в gitano, втративши значення єгипетського і несучи з собою специфічне значення ромів в Іспанії. Зараз ці два народи чітко розрізняються в сучасній іспанській мові: «egipcios» для єгиптян і «gitanos» для ромів в Іспанії, причому «egiptano» є застарілим для обох.

Деякі роми, народи, що походять із північних регіонів індійського субконтиненту, після свого прибуття до Європи або заявляли, що вони єгиптяни для більш прихильного ставлення місцевих європейців, або місцеві європейці приймали їх за єгиптян.

Ідентифікація[ред. | ред. код]

Ідентифікація групи особливо складна в Іспанії з низки причин, які розглядаються нижче. Проте, можна з упевненістю сказати, що як з точки зору іспанців гітано, так і не- гітано (пайо), особи, які зазвичай вважаються належними до цієї етнічної приналежності, є особами повного або майже повного походження гітано, які також ідентифікують себе як такі. Елементом, який збиває з пантелику, є повна гібридизація андалузької та ромської культури (а дехто сказав би ідентичності) на народному рівні. Це сталося до того, що іспанці з інших регіонів Іспанії зазвичай плутають елементи одного з іншим. Найяскравішим прикладом цього є музика фламенко та севільянас[en], форми мистецтва, які мають андалузьке походження, а не гітано, але, будучи сильно відзначеними гітано в інтерпретаційному стилі, зараз багато іспанців зазвичай асоціюють із цією етнічною приналежністю. Той факт, що найбільша популяція гітано зосереджена в Південній Іспанії [6], навіть призвів до плутанини між акцентами гітано та акцентами, більш типовими для Південної Іспанії, хоча багато популяцій Кале в північній половині Іспанії (наприклад, Галісія) це не властиво та вони говорять андалузькою іспанською. .[7]

Походження[ред. | ред. код]

Роми походять із північно-західного Індостану [8][9][10][11][12][13], імовірно, з північно-західного індійського штату Раджастхан [12][13] та регіону Пенджаб, який поділяють Індія та Пакистан. [12]

Лінгвістичні дані незаперечно показали, що коріння ромської мови лежить на Індійському субконтиненті: мова має граматичні характеристики індійських мов і має з ними значну спільну частину основного лексикону, наприклад, частини тіла, розпорядок дня [14] і числівники.

Точніше, ромська мова має спільну лексику з гінді та пенджабі. Вона має багато спільних фонетичних рис з марварі, а її граматика найближча до бенгальської. [15] Лінгвістична оцінка, проведена в XIX столітті Поттом (1845) і Міклошичем (1882–1888), показала, що ромську мову слід класифікувати як новоіндоарійську мову (NIA), а не як середньоіндоарійську (MIA), встановивши, що предки ромів не могли покинути індійський субконтинент значно раніше 1000 року по Р.Х., нарешті досягнувши Європи через кілька сотень років.

Генетичні дослідження 2012 року свідчать про те, що роми походять із північно-західного регіону Індостану. [9][10][16] Згідно з генетичним дослідженням 2012 року, предки нинішніх племен і кастових популяцій північної Індії, які традиційно називаються «дом[en]», є ймовірними предками сучасних ромів Європи. [17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gay y Blasco, Paloma (20 December 2002). 'We don't know our descent': how the Gitanos of Jarana manage the past. Journal of the Royal Anthropological Institute. 7 (4): 631–647. doi:10.1111/1467-9655.00081. 
  2. Gay y Blasco, Paloma (September 2011). Agata's story: singular lives and the reach of the 'Gitano law'. Journal of the Royal Anthropological Institute. 17 (3): 445–461. doi:10.1111/j.1467-9655.2011.01701.x. 
  3. Gay y Blasco, Paloma (2000). The Politics of Evangelism: Hierarchy, Masculinity and Religious Conversion Among Gitanos.. Romani Studies. 10 (1): 4. 
  4. Diagnóstico social de la comunidad gitana en España. Msc.es. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 21 травня 2016. 
  5. egiptano - Diccionario Dirae.. Dirae.es. Процитовано 23 December 2017. 
  6. THE STATE AND THE ROMA IN SPAIN
  7. Labanyi, Jo (2002). Constructing Identity in Contemporary Spain. ISBN 978-0-19-815993-3. 
  8. Hancock, Ian F. (2005) [2002]. We are the Romani People. Univ of Hertfordshire Press. с. 70. ISBN 978-1-902806-19-8: 'While a nine century removal from India has diluted Indian biological connection to the extent that for some Romani groups, it may be hardly representative today, Sarren (1976:72) concluded that we still remain together, genetically, Asian rather than European' 
  9. а б Mendizabal, Isabel (6 December 2012). Reconstructing the Population History of European Romani from Genome-wide Data. Current Biology. 22 (24): 2342–2349. PMID 23219723. doi:10.1016/j.cub.2012.10.039. 
  10. а б Bhanoo, Sindya N. (11 December 2012). Genomic Study Traces Roma to Northern India. The New York Times. 
  11. Current Biology.
  12. а б в K. Meira Goldberg; Ninotchka Devorah Bennahum; Michelle Heffner Hayes (28 вересня 2015). Flamenco on the Global Stage: Historical, Critical and Theoretical Perspectives. с. 50. ISBN 9780786494705. Процитовано 21 травня 2016. 
  13. а б Broughton, Simon; Ellingham, Mark; Trillo, Richard (1999). World Music: Africa, Europe and the Middle East. с. 147. ISBN 9781858286358. Процитовано 21 травня 2016. 
  14. Šebková, Hana; Žlnayová, Edita (1998), Nástin mluvnice slovenské romštiny (pro pedagogické účely), Ústí nad Labem: Pedagogická fakulta Univerzity J. E. Purkyně v Ústí nad Labem, с. 4, ISBN 978-80-7044-205-0, архів оригіналу за 4 березня 2016 
  15. Hübschmannová, Milena (1995). Romaňi čhib – romština: Několik základních informací o romském jazyku. Bulletin Muzea Romské Kultury (Brno: Muzeum romské kultury) (4/1995). «Zatímco romská lexika je bližší hindštině, marvárštině, pandžábštině atd., v gramatické sféře nacházíme mnoho shod s východoindickým jazykem, s bengálštinou.» 
  16. 5 Intriguing Facts About the Roma. Live Science. 23 October 2013. 
  17. Rai, N; Chaubey, G; Tamang, R; Pathak, AK; Singh, VK (2012), The Phylogeography of Y-Chromosome Haplogroup H1a1a-M82 Reveals the Likely Indian Origin of the European Romani Populations, PLOS ONE, 7 (11): e48477, Bibcode:2012PLoSO...748477R, PMC 3509117, PMID 23209554, doi:10.1371/journal.pone.0048477