Індоарійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Індоарійські мови
Поширення індоарійських мов в якості рідної мови. Урду не включена через те, що це переважно лінгва-франка і не є основною у більшості районів поширення. Також за межами мапи циганська мова, що не домінує на жодній території.
Поширення індоарійських мов в якості рідної мови. Урду не включена через те, що це переважно лінгва-франка і не є основною у більшості районів поширення. Також за межами мапи циганська мова, що не домінує на жодній території.
Поширена в: Бангладеш, Бутан, Індія, Непал, Пакистан, Шрі-Ланка, інші держави
Носії: 900 млн. — 1 млрд.
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Індоіранські мови
Індоарійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 inc

Індоарійські мови — гілка індоєвропейських, підгрупа індоіранських мов. За даними SIL International станом на 2005 рік нараховувалося 209 мов групи, з яких найбільшими за числом носіїв були хінді і урду (540 млн), бенгалі (260 млн), панджабі (100 млн), маратхі (90 млн), гуджараті (45 млн), непалі (40 млн), орія (30 млн), сіндхі (20 млн), сіргала (16 млн), сарайкі (14 млн) і ассамська (14 млн), з повним числом носіїв від 900 млн до 1 млрд.


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.