Ендогамія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ендогамія — отримання нащадків внаслідок шлюбів чи схрещування між близькими генетично чи соціально індивідами. Поняття використовується в біології та соціології.

У біології та популяційній генетиці людини ендогамією називають шлюби та отримання потомства в межах близькоспорідненої групи (роду, племені чи родини), що заохочується соціальними нормами. Прикладом такої ендогамії є шлюби між братом і сестрою у Єгипті фараонів. Також ендогамія притаманна первісному стаду пітекантропів та праобщині неандертальців[джерело?].

У соціології ендогамією називають шлюби всередині однієї соціальної групи чи популяції. Чим більше ендогамних шлюбів, тим більше відокремленість популяції від інших популяцій[1].

Зокрема в сільській місцевості Херсонської області України рівень ендогамії серед мешканців одного району складає 10-40 % станом на 2011—2013 роки[1].

Протилежністю ендогамії є екзогамія.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б О. Г. Лановенко, К. А. Генова Генетична подільність та гетерогенність сільських популяцій Херсонщини // Молодий вчений. — 2014. — № 6(1). — С. 6-9

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ендогамія // Словник ґендерних термінів / Укладач З. В. Шевченко. — Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. — 336 с

Посилання[ред. | ред. код]