Калкатін Дмитро Єлисейович
| Дмитро Єлисейович Калкатін | |
|---|---|
| Народився |
13 листопада 1883 Федоро-Шулічине, Братолюбівська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | не раніше 1938 |
| Діяльність | науковець |
| Галузь | Ветеринарія |
| Заклад | Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут |
| Вчене звання | професор |
Калкатін Дмитро Єлисейович (01(13).11.1883, с. Федорівка Олександрійського пов. Херсонської губ., нині Федоро-Шулічине Долинського р-ну Кіровоградської обл. — ?) — ветеринарний лікар, вчений, педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дворянин, син майора. Закінчив духовну семінарію, згодом Харківський ветеринарний інститут.
Працював ветеринарним лікарем у земстві Херсонської губ., також в м. Єлисаветгард на 1913 р.
Від 1922 — перший завідувач кафедри патології та терапії пошес. хвороб з епізоотологією, декан ветеринарного факультету Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту з 1924 р. При ньому в 1930—1931 pp. на околиці міста було збудоване нове приміщення епізоотологічного корпусу клінік та добре оснащений стаціонар на 18 боксів для ізольованого утримання інфекційно хворих тварин.
Фахівець у галузях ветеринарної медицини, мікробіології, епізоотології та імунології. Д. Є. Калкатін написав перший підручник з епізоотології українською мовою, який було видано в 1931 р.
В 1931 р. заарештований за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації ветеринарів і бактеріологів в рамках загальної справи СВУ. Судова трійка винесла вирок — розстріл, який був замінений на 10 років концтаборів. Покарання відбував в радгоспах ГПУ Харківської обл. Згодом за клопотанням термін ув'язнення був знижений на 7 років. В 1938 р. Д. Є. Калкатіна було звільнено. Згідно архівної справи вибрав місце проживання м. Астрахань. Подальша доля невідома.
На карті Олександрійського пов. Херсонської губ. 1832 р. фігурує поселення Калкатинівка, в пізніших документах 19-20 ст. — Калкатинове поле і х. Калкатин, в переліку населених пунктів Долинського р-ну на 1970-ті роки — Калкатинівка в складі сільради с. Марфівка, на сьогодні не існує.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Д. Є. Калкатін в співавторстві. Ветеринарний порадник для селян Харків, 1927. — 204 с., з 125 мал. 3000 экз.
- Д. Є. Калкатін в співавторстві. Популярна ветеринарна енциклопедія. Харків, 1930. — 416 с.
- Д. Є. Калкатін. Патологія і терапія інфекційних хвороб з епізоотологією. Київ, 1931.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2018.
- Ежегодник «Голос Юга», 1913 г. — https://web.archive.org/web/20180807002511/http://library.kr.ua/elib/golosuga1913/golosuga1.html
Посилання[ред. | ред. код]
- https://esu.com.ua/search_articles.php?id=30216 [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- https://nubip.edu.ua/en/node/1178/1 [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.]
|
