Камінський Василь Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камінський Василь Якович
Народився 29 грудня 1899(1899-12-29)
Петроострів, Новомиргородський район, Кіровоград. обл., Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 1941
Май-Губа[d], Ідельське сільське поселення[d], Сегежський район[d], Республіка Карелія, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність архіваріус
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Камінський Василь Якович (11 січня 1900 [29 грудня 1899], с. Петроострів — після 1941, ст. Май-Губа) — історик, архівіст. Учень О. Оглоблина.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Петроострів (нині село Новомиргородського району Кіровоградської області). Закінчив Новобузьку учительську семінарію (1920), Київський інститут народної освіти (1924). 1925–28 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, очолюваної М. Грушевським. 1926 –32– доцент, професор Ветеринарно-зоотехнічного інституту, Київського інституту народної освіти. Одночасно 1929–32 — директор Київського обласного історичного архіву. Від 1933 — начальник політичного відділу Могилів-Подільської МТС, від 1936– 2-й секретар Староушицького районного партійного комітету КП(б)У на Вінниччині. Досліджував історію селянської реформи 1861. Автор праці «До історії реформи 1861 року на Поділлі» («Студії з історії України Науково-дослідчої катедри історії України в Києві», т. 1. К., 1926).

Заарештований 1937 і засуджений до 5 років виправно-трудових таборів.

Помер на ст. Май-Губа (нині в Республіці Карелія, РФ).

Реабілітований посмертно 1958.

Джерела[ред. | ред. код]