Камінський Василь Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камінський Василь Якович
Народився 29 грудня 1899(1899-12-29)
Петроострів, Новомиргородський район, Кіровоградська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 1941
Май-Губаd, Ідельське сільське поселенняd, Сегежський районd, Карелія, РРФСР, СРСР
Країна  УНР
 Українська Держава
 СРСР
Діяльність архівіст
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Галузь історія
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка

Камінський Василь Якович (11 січня 1900 [29 грудня 1899], с. Петроострів — після 1941, ст. Май-Губа) — історик, архівіст. Учень О. Оглоблина.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Петроострів (нині село Новомиргородського району Кіровоградської області). Закінчив Новобузьку учительську семінарію (1920), Київський інститут народної освіти (1924). 1925–28 — аспірант Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, очолюваної М. Грушевським. 1926 –32– доцент, професор Ветеринарно-зоотехнічного інституту, Київського інституту народної освіти. Одночасно 1929–32 — директор Київського обласного історичного архіву. Від 1933 — начальник політичного відділу Могилів-Подільської МТС, від 1936– 2-й секретар Староушицького районного партійного комітету КП(б)У на Вінниччині. Досліджував історію селянської реформи 1861. Автор праці «До історії реформи 1861 року на Поділлі» («Студії з історії України Науково-дослідчої катедри історії України в Києві», т. 1. К., 1926).

Заарештований 1937 і засуджений до 5 років виправно-трудових таборів.

Відбував покарання в одному з лагпунктів (на рейді) табору Усольлаг НКВД.

За спробу втечі, здійснену у вересні 1941 р., 11 жовтня 1941 р. засуджений до розстрілу. (Архівна справа: ПермГАСПИ, ф.643/2. оп.2. спр.1273, 1275.)

Помер на ст. Май-Губа (нині в Республіці Карелія, РФ).

Реабілітований посмертно 1958.

Джерела[ред. | ред. код]