Каракульна вулиця (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
вулиця Каракульна
Житомир
Місцевість Кокоричанка — Каракулі
Район Богунський
Загальні відомості
Протяжність 750 м
поштові індекси 10003
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова садибна житлова, громадська
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r10947127
Мапа

Вулиця Каракульна — вулиця у Богунському районі міста Житомира. Назва як вулиці, так і місцевості походить від прізвища власника тутешніх земель — штаб-ротмістра Каракуліна.

Мапа

Розташування[ред. | ред. код]

Розташована в історичних місцевостях Кокоричанка, Каракулі. Розпочинається на перехресті з вулицею Перемоги. Прямує на захід, перетинаючи провулок 1-й Винокурний. Закінчується кутком за ним же. До Каракульної вулиці прилучаються також вулиця Котляревського, провулок Безименського, провулки 1-й та 2-й Каракульні.

Протяжність вулиці становить приблизно 750 м.

Вулиця заасфальтована. Хідники не облаштовані.

Забудова вулиці — житлова садибна. Сформувалася протягом XIX ст.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла на початку ХІХ століття як основоутворююча хутору, відомого тоді за подвійною назвою Каричанка — Каракуліна. Вулиця формувалася у першій половині ХІХ століття. Вулицю, як і хутір в цілому, оселяли переважно старообрядці-безпоповці, які упродовж ХІХ століття забудовували її власними садибами.[1]

Перлиною вулиці Каракульної є пам'ятка архітектури місцевого значення[2] — дерев'яна церква Покрова Святої Богородиці яка з'явилася на даній вулиці у вигляді молитовні ще у 1825 році[3], а у 1870-х набула нинішнього вигляду[4] (1914 року прибудована кам'яна дзвіниця заввишки 20 м[5]). У 1906—1908 роках на Каракульній вулиці будується школа для дітей старообрядців[6] (нинішня вечірня школа № 1[7]).

До початку Першої світової війни вулиця сформувалася у нинішньому вигляді та межах.

Нащадки старообрядницьких родів і досі проживають на вулиці Каракульній.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 83, 365, 553. ISBN 966-690-084-X.
  2. ➤ Пам'ятки архітектури місцевого значення. Житомирська область Історія • Цікаві факти • Що подивитись в Пам'ятки архітектури місцевого значення. Житомирська область?. Україна Інкогніта (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  3. Starover-pomorec: Контент / Пульс общества / Древлеправославная Старообрядческая Поморская Церковь Житомирщины. starover-pomorec.eu. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. История Житомирской старообрядческой поморской общины, освященной во имя Покрова Пресвятой Богородицы начинается с 1825 года, когда община купила у местного купца Карпелёва дом и использовала его под молельню.
  4. Starover-pomorec: Контент / Пульс общества / Древлеправославная Старообрядческая Поморская Церковь Житомирщины. starover-pomorec.eu. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. Ляшков К.А. добился разрешения на использование строительных лесов, разобранных после завершения строительства Преображенского Собора в 1875 году в качестве стройматериала для реконструкции и расширения Житомирской старообрядческой церкви. В том же году по личному разрешению императора (впервые в истории Российской империи) был поднят купол с восьмиконечным крестом.
  5. Starover-pomorec: Контент / Пульс общества / Древлеправославная Старообрядческая Поморская Церковь Житомирщины. starover-pomorec.eu. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. ...теперешний вид она приобрела в 1914 году, когда была возведена двадцатиметровая звонница.
  6. Starover-pomorec: Контент / Пульс общества / Древлеправославная Старообрядческая Поморская Церковь Житомирщины. starover-pomorec.eu. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. В 1906 – 1908 годах на средства общины была построена школа для детей старообрядцев
  7. Кокоричанка (Борис Дубман) / Проза.ру. proza.ru. Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021. В 1906–1908 годах на средства общины построили школу для детей старообрядцев (теперь это вечерняя общеобразовательная школа № 1).