Карамерген
| Карамерген | |
|---|---|
| Сучасне розташування |
 Казахстан |
| Регіон | Балхаський район |
| Географічні координати | 47°54′09″ пн. ш. 83°36′24″ сх. д. / 47.902700000027778060° пн. ш. 83.60670000002778579° сх. д. |
| Тип | Середньовічне городище |
| Історія | |
| Заснування | IX ст. |
Карамерген (каз. Қарамерген; від тюркського «чорний мисливець») — найбільше і найпівнічніше середньовічне місто землеробської цивілізації в стародавній дельті річки Ілі IX — XIII століть. Нині є городище, об'єкт туризму та археологічних досліджень біля Балхаського району Алматинської області Казахстану. Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Казахстані.
Опис[ред. | ред. код]
Карамерген розташований неподалік від південного берегу озера Балхаш, в пониззі родючого конуса виносу, колись зрошуваного водами Баканасу — давньої дельти річки Ілі. Виник у IX столітті на прибалхаському відрізку Великого шовкового шляху[1], Карамерген став одним із найбільших міст домонгольського періоду в районі Баканасу, що значно перевершує за розмірами розташований неподалік Актам. Окрім зрошуваного землеробства, важливу роль у житті городян відігравали полювання в тугайних лісах, де водився навіть туранський тигр, а також рибальство у водах річки Ілі та озера Балхаш, де мешкає балхаський окунь — цінна ендемічна порода. Місто отримало свою назву саме завдяки прилеглим мисливським угіддям (слова «кара мерген» відповідають тюркським кореням, що означає «чорний мисливець»). Розквіт Карамергена припав на XII — початок XIII століть.
За своєю формою городище має форму прямокутника розміром 115×120 м, кути якого орієнтовані на всі боки світу. Висота стін сягає трьох метрів. По кутах розташовані округлої форми вежі заввишки 4,5 метри, що виступають назовні. Північно-східна та південно-західна стіни, в яких облаштовувалися в'їзди до міста, забезпечені двома додатковими круглими вежами заввишки 3,5 м. Приблизно за 20 м на схід від південної вежі розташована трапецієподібна споруда, оточена валом півметрової висоти. З південно-східного боку городища на відстані трохи менше 1 км проходить магістральний канал, вода в який надходила з протоки нині безводної річки Ортасу[2].
Як і багато інших міст Семиріччя, Карамерген був зруйнований під час монгольських навал XIII століття, а зміна русла річки надалі зробила відновлення міста недоцільним[3].
Територія городища Карамерген є прямокутником розмірами 115×120 м, орієнтованим по сторонах світла. До наших днів збереглися міські стіни, що сягають 3 метрів у висоту, виступають по чотирьох кутах круглі вежі заввишки 4-5 м та міська брама. Вода з Ілі надходила до міста через систему зрошувальних каналів[3].
Незважаючи на руйнування та ерозію, залишки саманних поселень та розвиненої іригаційної системи Карамергена добре збереглися досі[4]. Також на території городища знайшли залишки кераміки, яка датується IX—XIII століттями[2].
Охоронний статус[ред. | ред. код]
|
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1442 (англ.) |
У 2014 році городище Карамерген включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Казахстані разом з іншими об'єктами Великого шовкового шляху в коридорі Чан'ань-Тянь-Шанському[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Памятники. Управление культуры, архивов и документации Алматинской области. Архів оригіналу за 26 лютого 2019.
- ↑ а б [zhetysu.travel/objects/dostoprimechatelnosti/istoricheskie-arkheologicheskie-pamyatniki/gorodishche-karamergen.html Городище Карамерген]. Туристический портал Жетысу.
{{cite web}}: Перевірте схему|url=(довідка) - ↑ а б Песочные часы Карамергена. Сто чудес Семиречья. Архів оригіналу за 14 квітня 2008.[недоступне посилання]
- ↑ а б 11 исторических объектов Казахстана, охраняемых ЮНЕСКО. МИА «Казинформ». 22 травня 2015. Архів оригіналу за 6 березня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- [zhetysu.travel/objects/dostoprimechatelnosti/istoricheskie-arkheologicheskie-pamyatniki/gorodishche-karamergen.html Сайт туризму Алматинської області.]