Очікує на перевірку

Троїцьке (Бердянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карла Маркса (Бердянський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Троїцьке
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Бердянський район
Рада Берестівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23020070110063032
Основні дані
Засноване 1836
Населення 750 (на 2015 рік)
Площа 5,278 км²
Густота населення 173,74 осіб/км²
Поштовий індекс 71133
Телефонний код +380 6153
Географічні дані
Географічні координати 47°04′11″ пн. ш. 36°51′42″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
49 м
Водойми р. Берестова
Відстань до
районного центру
42 км
Найближча залізнична станція Бердянськ
Відстань до
залізничної станції
42 км
Місцева влада
Адреса ради 71133, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Троїцьке
Карта
Троїцьке. Карта розташування: Україна
Троїцьке
Троїцьке
Троїцьке. Карта розташування: Запорізька область
Троїцьке
Троїцьке
Мапа
Мапа

CMNS: Троїцьке у Вікісховищі

Троїцьке (у 1930—2016 роках — Карла Маркса)— село в Україні, в Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 750 осіб. Орган місцевого самоврядування — Берестівська сільська громада.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

Село Троїцьке знаходиться на березі річки Берестова в місці її впадіння в річку Берда, вище за течією примикає село Берестове, вище за течією річки Берда на відстані 0,5 км розташоване село Глодове, нижче за течією річки Берда на відстані 1 км розташоване село Миколаївка, на протилежному березі річки Берда — село Новосолдатське. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0819.

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Біля села виявлено поклади граніту, графіту, слюди та промислових глин.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване 1836 року переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній. До заселення приазовських степів біля нинішнього села знаходилась одна з фортець Дніпровської лінії укріплень — Захарівська.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 217 жителів села[1].

Село Троїцьке (Карла Маркса) розташоване на берегах річок Берди і Берестянки. Багато століть тому на місці нашого села буяли високі трави, вздовж річок росли густі чагарники та дерева і називалася ця місцевість Дике поле. М’який клімат, багаті угіддя й пасовища приваблювали велику кількість кочових племен. З кінця 18 століття починається заселення краю. Переселенці Полтавської і Чернігівської губерній в 1836 році заснували село Троїцьке (з 1930 року село Карла Маркса), назва якого пов’язана з релігійним святом Трійці. Біля села Троїцьке були розташовані дрібні хутори: Калайтанівка, Глодове, Безіменне, Водяне. Жили селяни в глинобитних мазанках, покритих очеретом або соломою.

Тяжкий удар по селу нанесла перша світова війна: мобілізували чоловіків, забрали коней, фураж. Життя простих селян погіршало. Багато чоловіків загинуло, зросло число вдів і дітей-сиріт, але точних даних про втрати села за роки першої світової війни не збереглося. Потім була Жовтнева революція і громадянська війна. В селі Карла Маркса встановилася радянська влада. Першим головою сільради був обраний Пархоменко Г.І., а секретарем – Новосела Ф.І. В 1920 році під час нападу на село махновців Новосела Ф.І. був убитий. По закінченні громадянської війни життя в селі почало налагоджуватися.

Влітку 1926 року на території Троїцької сільської ради проживало 3 664 жителі. Землі було 5 292 десятини, робочих коней – 426 голів; волів – 427; овець – 2 095; корів та биків – 825; було 2 вітряних і 4 водяних млини.  В кінці 20-х років в с. Троїцькому розпочалася колективізація. В 1929 році був організований колгосп «Батрак України». Організатором і першим головою колгоспу був двадцятип''ятитисячник Могильний Микола Ілліч.  Згадують жителі села голод 1932-1933 років: як пухли і помирали люди; як їли грицики, лободу. Говорять, що до 1936 року хліба не наїдалися вволю.   Змінювалося життя селян в другій половині 30-х років: з’явилися радіо – навушники (щоб краще було чути їх клали в тарілку); перші велосипеди. Наш колгосп був учасником Першого з’їзду колгоспників. На цей з’їзд повинен був їхати голова колгоспу Могильний, але його здоров''я погіршало і поїхав його замісник Латиш Григорій Ігнатович. На цьому з’їзді колгоспу подарували автомобіль «Форт» і вручили Червоний прапор. Першим шофером на «Фордові» був Добриця Василь Савелійович. З’явився перший трактор «Форзон», першим трактористом був Корнієнко Д.Г. напередодні війни в колгоспі нараховувалося 20 тракторів, багато молотарок, жниварок; в селі працювали три початкових  і одна семирічна школа, були хати-читальні.


Але мирна праця була перервана нападом німецьких фашистів. Більше 500 жителів села пішло на фронт, 196 чоловік вивезли до Німеччини, 9 чоловік розстріляли.   З війни не повернулося 311 жителів села. Нестерпно тяжким були дні окупації. Фашисти зруйнували господарство, спалили багато будівель і школу, паровий млин, амбари, крамницю, зірвані були 2 мости. 17 вересня 1943 року ворога було вигнано з території села. За визволення села загинуло 11 Радянських бійців. Серед них старший політрук Верецький І.А. В 1946 році  в селі була оформлена Братська могила воїнів, які загинули при звільненні села. В 1973 році встановлений монумент в честь земляків, які віддали життя, захищаючи Батьківщину. Два наші односельчанина удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу. Це Шамрай Михайло Семенович і Якименко Іван Семенович.

На честь героїв Радянського Союзу Шамрая М. С. та Якименко І. С. в селі названі вулиці. Зведено Братську могилу загиблим воїнам-визволителям та встановлено Обеліск Слави загиблим односельчанам.

В сучасний період на території Карло-Марксівської сільської ради проживає 1064 громадян. Працює ТОВ АФ «Приазовська», 4 фермерських господарства, дільниця Бердянського РЕМ. На території ради є  школа, дитсадок, працює Будинок культури, ФАП, продовольчі та господарські магазини.

З 2016 році село перейменоване на Троїцьке та знаходиться в Обєднаній Берестівській Територіальній Громаді. Керівник громади Кушнір Наталія Миколаївна, староста села Троїцьке Приймак Віктор Іванович.

З 2020 року голова громади Жогло Ігор Олексійович, а староста села Гома Олексій Леонідович.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карла Маркса. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]