Карл Борромеус Ліхтенштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Борромеус Ліхтенштейн
Karl Borromäus von Liechtenstein
Karl zu Liechtenstein.jpg
Ім'я при народженні Карл Борромеус Міхаель Йозеф
Народився 20 вересня 1730(1730-09-20)
Відень, Священна Римська імперія
Помер 21 лютого 1789(1789-02-21) (58 років)
Відень, Священна Римська імперія
Поховання Моравський Крумлов
Діяльність військовослужбовець
Військове звання фельдмаршал
Рід Ліхтенштейни
Батько Емануїл Ліхтенштейн
Мати Марія Анна Дітріхштайн
Брати, сестри  • Франц Йосиф I
У шлюбі з Марія Елеонора Еттінген-Шпільберг
Діти Марія Йозефа, Карл Борромеус, Йозеф Венцель, Еммануель Йозеф, Моріц Йозеф, Франц де Паула, Алоїз Гонзага
Нагороди
Кавалер ордена Золотого руна
Герб

Герб роду Ліхтенштейнів

Карл Борромеус Ліхтенштейн (нім. Karl Borromäus von Liechtenstein), (нар. 20 вересня 1730 — пом. 21 лютого 1789) — князь та принц фон унд цу Ліхтенштейн, син принца Емануїла Ліхтенштейна та графині Марії Анни Дітріхштайн, фельдмаршал імперської армії, учасник воєн за австрійську та баварську спадщини, семирічної та російсько-турецької війни. Кавалер ордену Золотого руна.

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Борромеус народився 20 вересня 1730 року у Відні. Він був другою дитиною та другим сином в родині принца Емануїла Ліхтенштейна та його дружини Марії Анни Дітріхштайн. Хлопчик мав старшого брата Франца Йозефа. Згодом у них з'явилося одинадцятеро молодших братів і сестер, з яких восьмеро досягли дорослого віку.

З юності присвятив себе військовій справі. Брав участь у нідерландській кампанії в ході війни за австрійську спадщину. Швидко зробив кар'єру і під час Семирічної війни був уже генералом. У битві під Райхенбергом у квітні 1757 року дістав тяжке поранення. У 1762 році відзначився при взятті Швейдніца, був одним з перших, хто увійшов до фортеці. В нагороду став посланцем до імператриці Марії-Терезії з повідомленням про перемогу. Окрім інших почестей, вона призначила Ліхтенштейна комендантом Відня.

У 1765 році став генерал-інспектором кавалерії. У 1771 був головнокомандувачем військ у Пресбурзі.

Під час війни за баварську спадщину мав під проводом 28 000 вояків і займав позицію біля Літомержіце. Пізніше з'єднався з військами Ернста Лаудона. Коли становище австрійців стало більш проблематичним, провів ряд успішних маневрів.

У 1788 році під час війни з Туреччиною мав під своїм командуванням корпус із 36 000 вояків у Хорватії. Брав участь в облозі Дубіца.

Невдовзі Карл захворів і намагався лікуватися на курорті, однак його стан погіршився. Повернувшись до Відня, він помер за кілька місяців у віці 58 років.

Дружина після його смерті збудувала усипальницю у Моравському Крумлові, де тіло князя і знайшло останній спочинок.

Приватне життя[ред. | ред. код]

У віці 30 років Карл Борромеус одружився із заможною аристократкою Марією Елеонорою Еттінген-Шпільберг, яка була фрейліною імператриці Марії-Терезії, і по материнській лінії також походила з дому Ліхтенштейнів. Вінчання відбулося 30 березня 1761 у придворній каплиці Гофбургу у Відні. У подружжя народилося семеро дітей, з яких пішла карлістська гілка династії:

  • Марія Йозефа (17631833) — дружина графа Йоганна Непомука Гаррахського, дітей не мала;
  • Карл Борромеус (17651795) — був одруженим з графинею Марією Анною фон Кевенхюллер-Меч, мав двох синів;
  • Йозеф Венцель (17671842) — ченець у Зальцбурзі, одруженим не був, мав позашлюбну доньку від Анни Фогель;
  • Еммануель Йозеф (17701773) — прожив 3 роки;
  • Моріц Йозеф (17751819) — був одруженим із принцесою Марією Леопольдіною Естергазі де Галата, мав чотирьох дітей;
  • Франц де Паула (17761794) — загинув у бою, одруженим не був, дітей не мав;
  • Алоїз Гонзага (17801833) — одруженим не був, дітей не мав.

Марія Елеонора пережила чоловіка на 23 роки.

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Гартманн III Ліхтенштейн
 
Сідонія Сальм-Райфершайдт
 
Фердинанд Карл Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор
 
Анна Марія Фюрстенберг
 
Георг Сигізмунд Дітріхштайн
 
Марія Сесилія Траутмансдорфф
 
Георг Траутмансдорфф
 
Рената Вільденштайн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп-Еразм Ліхтенштейн
 
 
 
 
 
Крістіана Льовенштайн-Вертхайм-Рошфор
 
 
 
 
 
Карл Людвіг Дітріхштайн
 
 
 
 
 
Марія Тереза Траутмансдорфф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Емануїл Ліхтенштейн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Дітріхштайн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Борромеус
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література[ред. | ред. код]

  • Constantin von Wurzbach: Liechtenstein, Karl Borromäus Joseph Fürst. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 15. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1866, стор. 165–168.
  • Allgemeine Militär-Enzyklopädie Bd. 5 Leipzig, 1870, стор. 327–329
  • Rupert Ritter: Kurze Geschichte und Stammbaum des fürstlichen Hauses Liechtenstein. стор. 58.
  • Europäische Aufklärung zwischen Wien und Triest : die Tagebücher des Gouverneurs Karl Graf von Zinzendorf 1776–1782 Wien, 2009, стор. 333.

Посилання[ред. | ред. код]