Карл Кеннель

Карл Кеннель
нім. Karl Kennel
Народився	7 січня 1914(1914-01-07) Пірмазенс, Рейнланд-Пфальц
Помер	1 липня 1999(1999-07-01) (85 років) Пірмазенс, Рейнланд-Пфальц, Німеччина
Країна	Німеччина
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Золотий німецький хрест Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе

Карл Кеннель (нім. Karl Kennel; 17 січня 1914, Пірмазенс — 1 липня 1999, Пірмазенс) — німецький льотчик-ас винищувальної і штурмової авіації, майор люфтваффе (30 січня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Після закінчення гімназії в 1934 році вступив у поліцію Людвігсгафена. 9 травня 1935 року переведений до люфтваффе. Закінчив авіаційне училище в Шляйссгаймі, отримав підготовку льотчика-винищувача. В грудні 1938 року пройшов підготовку пілота Bf.110 і в 1939 році був зарахований в 1-у групу 26-ї важкої винищувальної ескадри. Під час Французької кампанії здійснив 48 бойових вильотів. Свою першу перемогу здобув, збивши британський літак у районі Дюнкерка. Під час битви за Британію, літаючи у складі 2-ї групи 2-ї важкої винищувальної ескадри, здійснив 30 бойових вильотів і збив ще 2 літаки. З квітня 1942 року — командир 1-ї ескадрильї навчальної важкої винищувальної групи, яка займалася навчанням льотчиків польотам на Ме.210. В жовтні 1942 року переведений в штурмову авіацію і 1 листопада 1942 року призначений командиром 5-ї ескадрильї 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, озброєної літаками FW.190. Учасник боїв в Україні та Південній Росії, де збив ще 25 літаків. З 15 листопада 1943 року — командир 1-ї групи 152-ї ескадри підтримки сухопутних військ, з 29 липня 1944 року — 2-ї групи 2-ї ескадри підтримки сухопутних військ, якою командував до кінця війни.

Всього за час бойових дій здійснив 957 бойових вильотів і збив 34 літаки, в тому числі 31 радянський.

Нагороди

• Нагрудний знак пілота
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (26 травня 1940)
  • 1-го класу (24 червня 1940)
• Почесний Кубок Люфтваффе (9 вересня 1941)
• Німецький хрест в золоті (6 березня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (19 вересня 1943) — за 500 бойових вильотів
  • дубове листя (№ 666; 25 листопада 1944) — за 800 бойових вильотів.
• Авіаційна планка штурмовика в золоті з підвіскою «900»

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.