Карл Ценнер
| Карл Ценнер нім. Carl Zenner | |||||||||
| |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 14 серпня 1941 — 22 травня 1942 | |||||||||
| Попередник: | Якоб Шпорренберґ | ||||||||
| Спадкоємець: | Карл Шефер | ||||||||
| |||||||||
| 22 травня 1942 — 8 травня 1945 | |||||||||
| Попередник: | Курт фон Готберг | ||||||||
| Спадкоємець: | посада скасована | ||||||||
| Народження: |
11 червня 1899 Оберлімберг, Саар, Німецька імперія | ||||||||
| Смерть: |
16 червня 1969 (70 років) Андернах, Рейнланд-Пфальц, Німеччина | ||||||||
| Країна: | Німецька імперія і Німеччина | ||||||||
| Партія: |
_(andere).svg){kind=small} НСДАП | ||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||
Карл Ценнер (нім. Carl Zenner; 11 червня 1899, Оберлімберг, Саар — 16 червня 1969, Андернах, Рейнланд-Пфальц) — Один із керівників окупаційного режиму в Білорусі, бригадефюрер СС (21 червня 1941) та генерал-майор поліції (26 вересня 1941).
Життєпис[ред. | ред. код]
Учасник Першої світової війни. Після війни служив у Добровольчому корпусі.
Отримав вищу комерційну освіту у Кельні, потім з 1922 працював клерком.
1925 — вступив до НСДАП (квиток № 13 539) і один із перших в СС 16 квітня 1926 (квиток № 176).
1 січня 1932 — призначений командиром 5-го штрандарта СС у Бролі, з липня депутат Рейхстагу, у листопаді був позбавлений мандату. Після приходу нацистів до влади знову стає депутатом у березні 1933.
5 квітня 1934 — командир 4-го абшніту СС із штаб-квартирою у Брауншвейзі.
Січень 1935 — начальник штабу оберабшніту СС «Південь».
15 січня 1937 — поліцай-президент Ахену.
14 серпня 1941 — призначений керівником СС та поліції у Білорусі.[1] Один із найближчих співробітників Вильгельма Кубе. Був знятий з посади у підозрі у бездіяльності у боротьбі з партизанами і відправлений до Берліну.[2]
22 травня 1942 — начальник облікового управління Головного управління СС, у відомстві якого знаходилися заяви на прийом до СС та їхня реєстрація.
Травень 1945 — арештований французами і переданий британцям. Британським військовим трибуналом засуджений до 5 років в'язниці.
1950 — звільнений.
Червень 1961 — на суді у Кобленці засуджений до 15 років за ніби то організацію розстрілу 6000 євреїв.
1967 — звільнений за станом здоров'я.
16 червня 1969 — помер.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесний кут старих бійців
- Золотий партійний знак НСДАП
- Кільце «Мертва голова»
- Почесна шпага рейхсфюрера СС
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» у бронзі, сріблі та золоті (25 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го та 1-го класу з мечами
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SS und Polizeiführer Weißruthenien. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- ↑ SS-Führer Karl Zenner (1899—1969)[недоступне посилання з квітня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- :Залесский К.А.:СС. Охранные отряды НСДАП
Посилання[ред. | ред. код]
- Carl Zenner [Архівовано 17 березня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
|
- Народились 11 червня
- Народились 1899
- Померли 16 червня
- Померли 1969
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в золоті
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в сріблі
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Бригадефюрери СС
- Члени НСДАП
- Члени Фрайкору
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені Почесною шпагою рейхсфюрера СС
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Злочинці Голокосту
- Депутати рейхстагу (Веймарська республіка)
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Уродженці Саарланду
- Померли в Рейнланд-Пфальці