Карпас

Карпас
Країна	Турецька Республіка Північного Кіпру і  Кіпр
Карпас у Вікісховищі

Карпас або Карпасія (грец. Καρπασία, тур. Karpaz) — півострів на острові Кіпр.

Карпас являє собою вузьку і довгу смугу суші, що йде в Середземне море в північно-східному напрямку і закінчується мисом апостола Андрія. Розташований півострів на схід від хребта Кіренія. Найвища точка Карпасії — 364 м.

Відомий півострів своєю здичавілою популяцією ослів, що знаходиться під загрозою. На захист цих тварин регулярно проводяться кампанії, як з грецької, так і з турецької сторін.

Головна визначна пам'ятка Карпасії — Монастир апостола Андрія. Це одна з головних святинь Кіпрської православної церкви. Однак через те, що з 1974 року територія перебуває під контролем Турецької Республіки Північного Кіпру, єпископ Карпаський проживає в грецькій частині острова, а паломники мають проблеми з відвідуванням. Також на Карпасі збереглися середньовічні церкви у візантійському стилі.

Найбільший населений пункт на півострові — місто Різокарпасо.

Архітектура

На південному схилі Керинійської гряди за околицею села Мандріс, розташованого трохи осторонь населеного пункту Трикомо, розташовано монастирський комплекс, освячений ім'ям Пресвятої Богородиці Тохні. Просторий внутрішній двір святої обителі по всьому периметру оточували різні монастирські будівлі. Головною окрасою монастирського ансамблю вважалася давня візантійська хрестово-купольна церква, зведена у XII ст. з великого сірого каменю. Пласка баня крита черепицею і поставлена на високий барабан.

Неподалік Фамагусти у селі Святого Сергія зберігся древній храм, збудований у XII ст. в ім'я святих Сергія і Вакха, який представляє певний історичний та архітектурний інтерес.

У центрі півострова Карпасія у селі Кома ту Ялу (розташовано на місці античного міста Кнідос) з 15 середньовічних храмів збереглися церкви Пресвятої Богородиці (XIV–XV ст.), Святого Миколая (XIV ст.), Святої Соломонії (IX ст.), Архангела Михаїла (1859), Святого Георгія (1897), Святої Софії (XVIII ст.), Святої Анни (1533), Чесного Хреста та Святого Хреста та Святого Стіни, бані, апсиди багатьох цих церков були прикрашені фресковим живописом, хрестові склепіння — розписними керамічними тарілками. Зовні церковні будинки декоровані кам'яним різьбленням і фантастичними фігурками дивних тварин, які виконували охоронні функції і водночас служили водостоками. У селах Комі Кепір та Евтакомі (неподалік від Кома ту Ялу) за їхнє довге життя також було зведено велику кількість храмів. Це церкви Святого Василія, Святого Луки, Святої Катерини, Святого Онуфрія, Святого Фотію, Святого Аксентія, Святої Агати, Святої Ірини. Сьогодні багато хто з них перебуває у напівзруйнованому стані.

Невелике приморське містечко Ялуса також відоме своїми церквами та монастирями. Тут розташовані храми, освячені іменами Святої Марини, Святого Тирсоса, Архангела Михаїла, та монастир Святого Георгія.

На західній околиці Ризокарпас праворуч від дороги на невеликому пагорбі височить стародавній купольний храм, освячений ім'ям Святителя Фотія, патріарха Константинопольського. Його сучасники говорили, що «він по праву міг вважатися славою свого віку». У нього навчалися різних наук юний царевич Михайло - спадкоємець візантійського престолу, відомий богослов і письменник Арефа Кесарійський і майбутній просвітитель і творець слов'янської абетки рівноапостольний Кирило. Сучасний вигляд храму Святого Фотія поблизу Ризокарпасо є однонефною купольною церквою, яку звели в XI столітті на руїнах стародавньої базиліки VI ст. Тоді ж храм прикрасили і стінописом, окремі фрагменти якого проглядаються сьогодні на його старих стінах.