Карсавіна Тамара Платонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тамара Карсавіна
рос. Тамара Платоновна Карсавина
Tamara Karsavina -circa 1910.jpg
Народилася 9 березня 1885(1885-03-09)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 26 травня 1978(1978-05-26) (93 роки)
Лондон, Велика Британія
Громадянство Російська імперія
Велика Британія Велика Британія
Діяльність артистка балету,
балетний педагог
Заклад Балет Маріїнського театру
Батько Platon Karsavin[d]
У шлюбі з Henry James Bruce[d]
Тамара Карсавіна в балеті «Сильфіди», Савелій Сорін, 1910

Тама́ра Плато́нівна Карса́віна (рос. Тама́ра Плато́новна Карса́вина, 9 березня 1885, Санкт-Петербург, Російська імперія — 26 травня 1978, Лондон, Велика Британія) — російська і британська прима-балерина[1] і балетний педагог. Виконувала соло в Маріїнському театрі, входила до складу Російського балету Сергія Дягілєва і часто танцювала в парі з Вацлавом Ніжинським . Після революції емігрувала до Великій Британії, де працювала балетним педагогом; виховала кілька світових балетних зірок. Сестра історика і філософа Л. П. Карсавіна.

Біографія[ред.ред. код]

Балерина народилася 25 лютого (9 березня) 1885(18850309) в Санкт-Петербурзі в родині танцівника імператорської трупи Платона Карсавіна і його дружини Анни Йосипівни, уродженої Хомяковою, внучатої племінниці відомого слов'янофіла О. С. Хомякова[2]. Брат — Лев Карсавін, російський філософ.

У 1902 році закінчила Імператорська театральне училище, де опановувала основи балетної майстерності у педагогів Павла Гердта, Олександра Горського і Енріко Чекетті, потім увійшла до складу трупи Маріїнського театру. Карсавіна швидко досягла статусу прими-балерини і виконувала провідні партії в балетах класичного репертуару — «Жізель», «Спляча красуня», «Лускунчик», «Лебедине озеро» та ін. З 1909 року на запрошення Сергія Дягілєва Карсавіна почала виступати в організованих ним гастролях артистів балету Росії в Європі, а потім в Російському балеті Дягілєва. Найбільш помітними роботами балерини в період співпраці з Дягілєвим були провідні партії в балетах «Жар-птиця», «Привид Троянди», «Карнавал», «Петрушка» (постановка Михайла Фокіна), «Треуголка», «Жіночі примхи» (постановка Леоніда Мясіна) та ін.

Виконувала роль Бельгії у виставі-пантомімі «1914», автор і режисер-постановник кн. С. М. Волконський (прем'єра 6 січня 1915 в Маріїнському театрі). Спектакль був «випускним вечором» Курсів Ритмічної гімнастики, що закрилися з початком Першої світової війни.

У 1917 році Карсавіна вийшла заміж за британського дипломата Генрі Брюса і в 1918 році[1] поїхала разом з ним до Лондона. В еміграції вона, не припиняючи виступати на сцені і гастролювати з Російським балетом Дягілєва, займалася викладацькою діяльністю. Крім того, на початку 1920-х балерина з'явилася в епізодичних ролях в декількох німих кінофільмах виробництва Німеччини і Великої Британії — в тому числі в картині «Шлях до сили і краси» (1925) за участю Лені Ріфеншталь. У 19301955 роках обіймала посаду віце-президента Королівської академії танцю[1].

Тамара Карсавіна померла 26 травня 1978 року в Лондоні у віці 93 років.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Карсавіна виведена як одна з головних героїнь розповіді Агати Крісті з серії «Таємничий містер Кін»

У телесеріалі «Імперія під ударом» в ролі Тамари Карсавіної знялася Ілзе Лієпа.

У колекції історичного костюма історика моди Олександра Васильєва знаходиться вечірня сукня Тамари Карсавіної 1925 року, створена в модному будинку Mouna Katorza. Раніше ця сукня перебувала в особистій колекції Сержа Лифаря.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Большая советская энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 11. Италия — Кваркуш. 1973. 608 стр., илл.; 39 л. илл. и карт. 1 карта-вкл.
  2. О личности Л. П. Карсавина. К 125-летнему юбилею

Література[ред.ред. код]

  • Уколова Юлия Викторовна Исполнительское искусство Тамары Карсавиной в английский период её творчества // Вестник Академии русского балета им. А. Я. Вагановой 2006, ISSN 1681-8962, № 15, с. 88-111.
  • Уколова Юлия Викторовна Педагогическая деятельность Тамары Карсавиной в контексте развития английского балетного театра // Вестник Академии русского балета им. А. Я. Вагановой 2001, ISSN 1681-8962, № 9, с. 151—157.

Посилання[ред.ред. код]