Кастр (регбійний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кастр Олімпік
Повна назва Castres Olympique
Коротка назва Кастр
Засновано 1906
Населений пункт Кастр, Франція
Стадіон Стад П'єр-Антуанн
Вміщує 11 500
Президент П'єр-Ів Револь
Головний тренер Крістоф Уріос
Ліга Топ 14
2015-2016 6
Домашня
Виїзна
Запасна

Кастр Олімпік (фр. Castres olympique) або просто Кастр - французький регбійний клуб, який виступає в Топ 14. Клуб міститься в місті Кастр, Окситанія, що у Франції. Команду було засновано у 1898 році, проте сьогоднішню назву було прийнято в 1906. Колектив проводить домашні матчі на стадіоні Стад П'єр-Антуанн, що вміщає 11 500 глядачів. Традиційні кольори клубу - синій і білий.

Історія[ред. | ред. код]

У 1898 році декілька випускників Кастрського міського коледжу зібралися в одному з центральних барів і вирішили створити спортивний клуб. Спочатку організація була мультиспортивна, проте в 1906 році регбісти, незадоволені домінуючим становищем велосипедистів, покинули структуру. Спортсмени вирішили сформувати власну виключно регбійну команду. Було вирішено, що команда носитиме назву Кастр Олімпік і буде виступати в синьому, білому і сірому кольорах замість жовтого та чорного.

15 років пізніше, цей клуб поповнив число провідних французьких команд. З тих пір Кастр є одним з постійних учасників вищої ліги. Регбісти провели в секції "Б" лише пару сезонів в 80-тих роках. Команда виступала з перемінним успіхом. У 1948, команда Кастра виграла свій перший національний кубок. Рік по тому регбісти здобули перемогу в чемпіонаті Франції і змогли захистити цей титул ще і в 1950. З 1960-тих команда грала досить посередньо і трофеїв не вигравала. Ситуація змінилася в 1988 році, коли Кастр очолив місцевий бізнесмен-фармацевт П'єр Фабр. Уже в 1993 році колектив став триразовим чемпіоном Франції, а в 1995 заграв у фіналі, де, однак, поступився команді з Тулузи.

У сезоні 2012/2013 клуб здобув свій четвертий чемпіонський титул. Команда зайняла лише четверте місце в регулярному сезоні, однак пройшла як в перший раунд плей-офф, так і в півфінал. У підсумковому матчі Кастр обіграв Тулон з рахунком 19:14[1].

Власник клубу, П'єр Фабр помер 20 липня 2013[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

Топ 14

  • Чемпіон: 1949, 1950, 1993, 2013
  • Віце-чемпіон: 1995

Кубок Франції

  • Переможець: 1948

Шаленж Ів дю Мануар

  • Друге місце: 1993

Група "Б" чемпіонату Франції

  • Переможець: 1989

Європейський кубок

  • Віце-чемпіон: 1997, 2000

Європейський щит

  • Чемпіон: 2003

Фінальні матчі[ред. | ред. код]

Чемпіонат Франції

Дата Чемпіон Фіналіст Рахунок Стадіон Вболівальники
22 травня 1949 Кастр Стад Монтуа 14:3 [3] Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
16 квітня 1950 Кастр Рейсінг 92 11:8 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 25 000
5 червня 1993 Кастр Гренобль 14:11 Парк де Пренс, Париж 48 000
6 травня 1995 Тулуза Кастр 31:16 Парк де Пренс, Париж 48 615
1 червня 2013 Кастр Тулон 19:14 Стад де Франс, Сен-Дені 80 033
31 травня 2014 Тулон Кастр 18:10 Стад де Франс, Сен-Дені 80 174

Сезон 2016/17 Топ 14[ред. | ред. код]

2016–17 Топ 14 таблиця watch · edit · discuss
Клуб Pозіграних Виграних Нічия Програш Бали за Бали проти Різниця балів Diff. Проби за Проби проти Здобуті бонуси Втрачені бонуси Бали
1 Атлантик Стад Рошель 17 10 3 4 439 313 +126 42 24 5 3 54
2 АСМ Клермон Овернь 17 10 3 4 497 351 +146 52 36 5 2 53
3 Монпельє Еро 17 10 0 7 434 378 +56 38 33 3 3 46
4 Кастр 17 9 1 7 438 347 +91 42 27 3 2 43
5 Тулон 17 8 1 8 408 363 +45 37 35 4 4 42
6 Тулуза 17 9 0 8 348 333 +15 32 24 2 4 42
7 Бордо-Бегль 17 8 1 8 397 388 +9 33 34 1 4 39
8 Сексьйон Палуаз 16 8 0 8 366 395 –29 35 36 1 4 37
9 Брів Коррез 17 8 1 8 366 414 -48 24 37 0 2 36
10 Рейсінг 16 8 1 7 350 349 –1 34 30 2 0 36
11 Стад Франсе 17 7 1 9 397 431 –34 38 39 2 2 34
12 Ліон 16 6 2 8 325 361 –36 24 26 2 3 33
13 Гренобль 16 4 0 13 392 537 –145 37 49 1 6 23
14 Авірон Байонне 16 4 2 10 256 453 –197 18 47 0 0 16

Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:

  1. Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head
  2. Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head
  3. Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head
  4. Різниця балів здобутих під час усіх матчів
  5. Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів
  6. Бали здобуті в усіх матчах
  7. Спроби здобуті в усіх матчах
  8. Менша кількість анульованих матчів
  9. Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.
Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів.
Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів.
Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.
Червоний фон (13 і 14 рядки) - команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці[ред. | ред. код]

Французькі гравці

Міжнародні гравці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Castres et " la magie du rugby ". www.republicain-lorrain.fr. 3 June 2013. Процитовано 3 June 2013. 
  2. Pierre Fabre, founder of pharmaceutical giant, dies. Agence France Presse (France 24). 2013-07-20. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-08-17. 
  3. Перший фінальний матч, розіграний 15 травня 1949 на Стад де Пон Жюмо в Тулузі закінчився з рахунком[https://web.archive.org/web/20061125061537/http://www.lnr.fr/Client/Menus.asp?CR=16358&CSR=16369&CSSR=16419&Cle=53991 Архівовано 25 November 2006[Дата не збігається] у en:Wayback Machine. 3-3 після приділення додаткового часу].

Посилання[ред. | ред. код]