Катерина Собеська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катажина Собеська)
Jump to navigation Jump to search
Катажина Собеська
Katarzyna Sobieska.jpeg
Катажина Собеська
Народилася 7 січня 1634(1634-01-07)
Золочів
Померла 29 вересня 1694(1694-09-29) (60 років)
Варшава
Поховання Могила-усипальниця Радзивіллів[d]
Громадянство Річ Посполита
Відома шляхтянка
Рід Собеські
Батько Яків Собеський
Мати Софія Теофіла Даниловичівна
Брати, сестри  • Марко Собеський
 • Ян III Собеський
 • Anna Sobieska[d]
Чоловік Михайло Казимир Радзивілл
Діти Теофіла Людвіка Заславська
Кароль Станіслав Радзивілл
Олександр Януш Заславський-Острозький
Jerzy Józef Radziwiłł[d][1]

Катажина Собєська, Катерина Собєська (пол. Katarzyna Sobieska; 7 січня 1634, Золочів — 29 вересня 1694, Варшава) — польська шляхтянка гербу Яніна, сестра короля Яна III Собеського.

Життєпис[ред.ред. код]

Невдовзі після народження батьки переїхали до Жовкви, де виховувалась у Жовківському замку під пильним наглядом матері до 1648 року. Мати хотіла видати Катерину за впливового в Речі Посполитій магната[Кого?]. За спогадами (досить правдоподібними) останнього її сповідника — єзуїта Станіслава Бєліцкого — згідно тодішньої практики, не отримала доброї освіти, на відміну від братів, не знала іншої мови, в дитинстві її готували до монашого життя. Під час Хмельниччини переховувалась у Львові. Закохалась у трохи старшого від неї князя Дмитра Юрія Вишневецького.[2]

Наприкінці лютого 1650 року у Львові вийшла заміж за Владислава Домініка Заславського. Під час весілля була ймовірність сутичок зі сторони Вишневецьких, які хотіли її руки для Д. Вишневецького. Весілля проходило в атмосфері звичаєвого скандалу (6 березня 1650 р. народила сина Александра Януша).[2]

Після смерті першого чоловіка, стала на вінець удруге, з Михайлом Казимиром Радзивіллом (13 червня 1658 року в Дубному було підписано шлюбний контракт), 7 липня в Старому Селі біля Львова відбувся шлюб, а 14 липня у Львові — весілля.[3]

Від першого шлюбу мала двох дітей: Олександра Януша Заславського і Теофілу Людвіку Заславську. Так само двох дітей мала і від другого чоловіка: Юрія Йосифа і Карла Станіслава Радзивіллів.

Хворою її перевезли до Варшави. Одним з лікарів був ірландець Б. О'Коннор — єдиний, хто вірно вістановив діагноз. 4 травня 1694 написала заповіт. Померла близько 5-ї години ранку, смерть приписували неправильному лікуванню головного лікаря Яна ІІІ жида Йонаса. Нутрощі померлої були поховані у костелі єзуїтів Варшави, серце було поховане донькою Теофілою в костелі кармеліток босих. Після урочистостей біля труни в костелі єзуїтів Варшави, потім у костелі Скаришева (біля Варшави) труна була вислана до Несвіжу. 20-22 січня 1695 р. відбулась помпезна поховальна церемонія зусиллями сина Кароля Станіслава, труна була покладена в крипту костелу єзуїтів Несвіжа.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jerzy Józef Radziwiłł
  2. а б Jaroszuk, s. 392.
  3. Jaroszuk, s. 393.
  4. Jaroszuk, s. 396.

Джерела[ред.ред. код]

  • Jaroszuk J. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. ХХХ/3, zeszyt 126. 385—576 s. — S. 392—396. (пол.)

Мережні джерела[ред.ред. код]