Яків Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якуб Собеський
Portrait of Polish nobleman Jakub Sobieszyn.jpg
Інші імена Яків Собеський
Народився 5 травня 1590(1590-05-05)
Жовква
Помер 13 червня 1646(1646-06-13) (56 років)
Жовква
Поховання Костел святого Лаврентія (Жовква)
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність військовий, управлінець
Відомий батько Яна III Собеського
Посада Воєвода белзький
Руський воєвода
Конфесія католик
родинні стосунки
Батько Марек Собеський
Матір Ядвіга зі Снопковських
Рід Собеські
Дружина Маріанна Вишневецька[1], Софія Теофіла Даниловичівна
Діти Марек, Ян, Катажина, Анна Розалія
Родичі Януш Вишневецький (шваґро)
POL COA Janina.svg
Commons-logo.svgМедіафайли у Вікісховищі


Якуб Собе́ський (пол. Jakub Sobieski; 5 травня 1588 — 13 червня 1646) — шляхтич Речі Посполитої, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Собеських гербу Яніна. Краківський каштелян (1646). Воєвода белзький (16381641) і руський (16411646).

Біографія[ред.ред. код]

Костел св. Лаврентія (Жовква, місце поховання

Представник знатного магнатського роду Речі Посполитої, син воєводи любельського Марека Собеського[2] та його першої дружини; чоловік Софії Теофілії з Даниловичів, батько короля Яна III Собеського.

Спочатку навчався вдома, потім під керівництвом поета Шимона Шимоновича — за його ініціятиви вступив до Замойської академії.[3] Брав участь у поході королевича Речі Посполитої Владислава IV Вази на Москву в 1618 році.

Відіграв важливу роль під час Хотинської битви 1621 р. З невідомих причин Ян Кароль Ходкевич своєчасно не допоміг козакам, які увірвались у османський табір. Це призвело до відкритого вислову незадоволення. Король призначив депутатів для призначення слідства, один з яких — Якуб Собеський — звернувся до них зі схвальною промовою, що заспокоїло ситуацію. Через 3 дні король та Я. К. Ходкевич захворіли на пропасницю: перший вижив, другий помер.[4]

Учасник переговорів між Московською державою та Річчю Посполитою, в результаті яких було укладено Деулінське перемир'я 1618 р., взяв участь у розробці умов Хотинського миру 1621 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою.

Перебуваючи на посаді красноставського старости, був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди 1625 року.[5]

Був посередником в суперечці князя Юрія Збаразького та Олександра Балабана (1629—1630).

З 1637 року перебував головно у Жовкві. Помер від серцевого нападу. Був похований у «Малому Вавелі» (Костелі Святого Лаврентія Жовкви). На межі 1693—1694 років за сприяння сина було встановлено тут його надгробок роботи Андреаса Шлютера.[6]

Посади[ред.ред. код]

1621 р. (можливо 1627/1628 рр.) — крайчий великий коронний, 1636 р. — коронний підчаший. 1638 р. белзький воєвода, 1641 р. — руський воєвода (або з 1638 р.[7]), 1646 р. — краківський каштелян.
Також староста красноставський, яворівський,[7] теребовлянський, стрийський, калуський, барський, гневський.[8]

Власність[ред.ред. код]

Як впливовий шляхтич, був власником кількох міст (зокрема, в 16191620 роках купив в Сененських Поморяни); також купив Золочів, Зборів), в 1615 р. купив Озерну),[9]), багатьох сіл. У 1642 р. купив Палац Корнякта у Львові.[10]

Мемуарист[ред.ред. код]

Залишив «Діаріуш Хотинського походу» та «Коментарі про Хотинську війну» (латиною, 1646 р.). У них високо оцінював діяльність гетьмана Петра Сагайдачного, але недооцінював роль українського козацтва під час Хотинської війни 1621 р.

Меценат[ред.ред. код]

В куплених містах Яків Собеський вкладав кошти в реставрацію існуючих та побудову нових храмів, забезпечував їх фундушами; сприяв діяльности римо-католицьких церковних братств.[11]

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина — княжна Маріанна Вишневецька, донька руського та белзького воєводи Костянтина Вишневецького, померла 1624 року.[12][13] З нею мали 2-х дівчаток, які померли дітьми, разом з матір'ю були поховані в крипті костелу Золочева.[14]

Друга дружина — Софія Теофіла Даниловичівна. Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Książęta Wiśniowieccy (01) (пол.)
  2. Niesiecki K. Korona polska… — t. 4. — S. 147.
  3. Długosz Józef. Sobieski Jakub h. Janina (1590—1646)… — S. 483.
  4. Яворницький Д. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 309. — ISBN 5-319-01072-9.
  5. Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
  6. Długosz Józef. Sobieski Jakub h. Janina (1590—1646)… — S. 488—489.
  7. а б Niesiecki K. Korona polska… — S. 148.
  8. Sobiescy (пол.)
  9. Niesiecki K. Korona polska… — S. 149.
  10. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2001. — 272 с. — С. 66. — ISBN 966-603-048-9.
  11. Niesiecki K. Korona polska… — S. 149—150.
  12. Золочів… — С. .
  13. Książęta Wiśniowieccy (01) (пол.)
  14. Золочів… — С. .
  15. Золочів… — С. 22.

Джерела[ред.ред. код]

  • Золочів // «Галицька брама». — 2007. — № 1—2 (145—146) (січ.—лют.). — 40 с.
  • Długosz Józef. Sobieski Jakub h. Janina (1590—1646) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — Tom XXXIХ/4, zeszyt 163. — S. 483—490. (пол.)
  • Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1743. — t. 4. — 822 s. — S. 147—151. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Костянтин Вишневецький
POL województwo bełskie IRP COA.svg Воєвода белзький
1638-1641
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Кшиштоф Конецпольський
Попередник
Костянтин Вишневецький
POL województwo ruskie IRP COA.svg Руський воєвода
1641-1646
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Ярема Вишневецький