Яків Собеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якуб Собеський
Portrait of Polish nobleman Jakub Sobieszyn.jpg
Інші імена Яків Собеський
Народився 5 травня 1590(1590-05-05)
Жовква
Помер 13 червня 1646(1646-06-13) (56 років)
Жовква
Поховання Костел святого Лаврентія (Жовква)
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність військовий, управлінець
Відомий батько Яна III Собеського
Посада Воєвода белзький
Руський воєвода
Конфесія католик
Батько Марек Собеський
Матір Ядвіґа зі Снопковських
Рід Собеські
Родичі Януш Вишневецький (шваґро)
Дружина Маріанна Вишневецька[1], Софія Теофіла Даниловичівна
Діти Марек, Ян, Катажина, Анна Розалія
POL COA Janina.svg

Якуб Собе́ський (пол. Jakub Sobieski; *5 травня 1588 — †13 червня 1646) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Собеських гербу Яніна. Краківський каштелян (1646). Воєвода белзький (16381641) і руський (16411646).

Коротка біографія[ред.ред. код]

Костел св. Лаврентія (Жовква, місце поховання

Представник знатного польського магнатського роду, син воєводи любельського Марека Собєського[2] та його першої дружини; чоловік Софії Теофілії з Даниловичів, батько короля Яна III Собеського.

Спочатку навчався вдома, потім під керівництвом поета Шимона Шимоновича — за його ініціятиви вступив до Замойської академії.[3] Брав участь у поході польського королевича Владислава IV Вази на Москву в 1618 році. Відіграв важливу роль під час Хотинської битви 1621 р.

Учасник переговорів між Московською державою та Річчю Посполитою, в результаті яких було укладено Деулінське перемир'я 1618 р., взяв участь у розробці умов Хотинського миру 1621 р. між Туреччиною та Польщею. Був посередником в суперечці Юрія Збаразького та Олександра Балабана (1629–1630).

З 1637 року перебував головно в Жовкві. Помер від серцевого приступу. Був похований в «Малому Вавелі» (Костелі Святого Лаврентія Жовкви). На межі 1693/94 років за сприяння сина було встановлено тут його надгробок роботи Андреаса Шлютера.[4]

Посади[ред.ред. код]

1621 р. (можливо 1627/1628 рр.) — крайчий великий коронний, 1636 р. — коронний підчаший. 1638 р. белзький воєвода, 1641 р. — руський воєвода (або з 1638 р.[5]), 1646 р. — краківський каштелян.
Також староста красноставський, яворівський,[6] теребовлянський, стрийський, калуський, барський, ґнєвський.[7]

Власність[ред.ред. код]

Як впливовий шляхтич, був власником кількох міст (зокрема, в 16191620 роках купив в Сєнненських Поморяни); також купив Золочів, Зборів), в 1615 р. купив Озерну),[8]), багатьох сіл. У 1642 р. купив Палац Корнякта у Львові.[9]

Мемуарист[ред.ред. код]

Залишив «Діаріуш Хотинського походу» та «Коментарі про Хотинську війну» (латиною, 1646 р.). У них високо оцінював діяльність гетьмана Петра Сагайдачного, але недооцінював роль українського козацтва під час Хотинської війни 1621 р.

Меценат[ред.ред. код]

В куплених містах Яків Собеський вкладав кошти в реставрацію існуючих та побудову нових храмів, забезпечував їх фундушами; сприяв діяльности римо-католицьких церковних братств.[10]

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина — княжна Маріанна Вишневецька, донька руського ьа белзького воєводи Костянтина Виншневецького, померла 1624 року.[11][12] З нею мали 2-х дівчаток, які померли дітьми, разом з матірю були поховані в крипті костелу Золочева.[13]

Друга дружина — Софія Теофіла Даниловичівна. Діти:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Książęta Wiśniowieccy (01) (пол.)
  2. Kasper Niesiecki. Korona polska przy złotej wolności…- Lwów, 1743. t.4.- S. 147 (пол.)
  3. Józef Długosz. Sobieski Jakub h. Janina (1590–1646)… S. 483
  4. Józef Długosz. Sobieski Jakub h. Janina (1590–1646)… S. 488–489
  5. Kasper Niesiecki. Korona… s.148
  6. Kasper Niesiecki. Korona… s.148
  7. Sobiescy (пол.)
  8. Kasper Niesiecki. Korona… s.149
  9. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова.— Львів: Світ, 2001.— 272 с. ISBN 966-603-048-9 с. 66
  10. Kasper Niesiecki. Korona… s.149-150
  11. Золочів // «Галицька брама».— № 1—2 (145–146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.
  12. Książęta Wiśniowieccy (01) (пол.)
  13. Золочів // «Галицька брама».— № 1—2 (145–146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.
  14. Золочів // «Галицька брама».— № 1—2 (145—146), 2007 (січень—лютий).— 40 с.— С. 22

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Попередник
Костянтин Вишневецький
POL województwo bełskie IRP COA.svg Воєвода белзький
1638-1641
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Кшиштоф Конєцпольский
Попередник
Костянтин Вишневецький
POL województwo ruskie IRP COA.svg Руський воєвода
1641-1646
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Ярема Вишневецький