Михайло Казимир Радзивілл (1625)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Казимир Радзивілл
пол. Michał Kazimierz Radziwiłł
Michał Kazimierz Radziwiłł.JPG
Народився 26 жовтня 1635(1635-10-26)
Несвіж, Radziwiłł Family Fee Tail[d], Новогрудський повіт[d], Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 14 листопада 1680(1680-11-14) (45 років)
Болонья, Папська держава
Поховання Несвіж
Підданство
Національність литвин
Діяльність дипломат
Титул князь
Посада староста, стольник, крайчий, підчаший, воєвода, каштелян, польний гетьман литовський
Конфесія католик
Рід Радзивілли
Батько Александр Людвик Радзивілл
Мати Q9356376?
Брати, сестри  • Домінік Миколай Радзивілл, Joanna Katarzyna Radziwiłł[d], Cecylia Maria Radziwiłł[d] і Anna Euphemia Radziwiłł[d]
У шлюбі з Катажина Собеська
Діти Кароль Станіслав Радзивілл і Єжи Юзеф Радзивілл
Герб

герб «Радзивілл»

Михайло Казимир Радзивілл (лит. Mykolas Kazimieras Radvila, пол. Michał Kazimierz Radziwiłł; 26 жовтня 1625 / 1635[1] — 14 листопада 1680) — князь з роду Радзивіллів, польний гетьман литовський. Ординат Несвізький, Олицький.

Життєпис[ред. | ред. код]

Cин великого литовського маршалка Александра Людвіка Радзивілла і його дружини Теклі з Волловичів. Після смерті мами (22 лютого 1637) виховувався в Кобрині під опікою бабці Ельжбети з Ґославських Воллович. Близько 1644 опіку взяв батько, який віддав для навчання у школах Несвіжа. Одним з вчителів після прибуття до Польщі був лотаринжець Францішек Месґньєн-Меніньскі, який навчав його італійської, французької, сам вивчав при цьому польську; у 1649 р. присвятив М. К.Р-лу підручник польської мови. У 1648 почав публічне життя; в жовтні разом з батьком прибув до Варшави, брав участь в елекційному сеймі, віддав голос разом з представниками Троцького воєводства за Яна ІІ Казімєжа. У 1654 став ординатом Несвіжу.[1]

Від початку липня 1662 перебував біля короля у Львові. Його діяльність ускладнював Є. С. Любомірскі. Після отримання інформації про вбивство В. Ґосєвского почав домагатись посади польного гетьмана литовського для Богуслава Радзивілла. Перебував у місті до липня 1663 р. (після закінчення резидування короля в січні 1663 р.).[2]

У 1675 р. його литовське військо напало на Паволоцький полк, захопило його, після цього полк було скасовано і приєднано до Київського воєводства Речі Посполитої.[3]

1679 р. був висланий з дипмісією до Цісарства, Речі Посполитої Венеції, Папи. Від кінця травня 1680 перебував у Римі, 4 серпня відбувся урочистий в'їзд до міста, потім від імені короля Яна III склав послух Папі. Вартість витрат під час подорожі — 600000 злотих. Помер під час зворотної дороги, був тимчасово похований в костелі францісканців Болоньї, його документи та коштовності були в уряді міста. На початку 1681 р. тіло було перевезене і поховане в костелі єзуїтів Несвіжа.[4]

Посади:

Був старостою міст, містечок та староств: Тельше, Упите, Ліда, Гомель, Кричев, Пропойськ — у ВКЛ; Перемишль, Члухів, Кам'янець, Хойніце, Рабштин, Хотин, Гульбин — в Польщі.

Приватне життя[ред. | ред. код]

Міхал Казимир був завзятим католиком, вивчав догмати релігії. Мав схильність до наук, захоплювався алхімією. Був одружений (передшлюбний контракт, Дубно,[5] 13 червня 1658 року;[6] шлюб — 7 липня, Старе Село; 14 липня — весілля, Львів[5]) з Катажиною Собеською (7.1.1634 — 29.9.1694) — сестрою короля Яна III Собеського. Діти:

  • Микола Франтішек (5.11.1659 — 9.11.1672); у 1671 батько переписав йому Кам'янецьке староство
  • Богуслав Кшиштоф (16.1.1662 − 1675, Лейден[6]) — змалку хворів, мав бути духівником[4]
  • Єжи Юзеф (16681689 рр.) — ординат несвізький, воєвода троцький.
  • Кароль Станіслав (16691719 рр.) — ординат несвізький, великий канцлер литовський.
  • Текля Аделаїда
  • Ян
  • Людвіг.

Неприязно ставився до своїх двоюрідних братів Януша Радзивілла та Богуслава Радзивілла за те, що ті підтримували шведів під час Шведського потопу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 292.
  2. J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 294.
  3. Коваленко Сергій. Паволоцький полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ : Стікс, 2009[недоступне посилання з червень 2019].
  4. а б J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 298.
  5. а б J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 293.
  6. а б Radziwillowie.3 (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jan Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — S. 292—299. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]