Катарян Татеос Каверкович
Татеос Каверкович Катарян | |
---|---|
вірм. Թադևոս Գևորգի Կատարյան | |
Народився | 5 січня 1905 або 1905[2] село Крим, Ростовська область |
Помер | 27 листопада 1967 Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР[2] |
Країна | СРСР |
Національність | вірмен[1] |
Діяльність | садівник, виноградар |
Alma mater | ДонДАУ (1928)[2] |
Галузь | фізіологія винограду |
Заклад | Institute of Botany of Armeniad[2] Академія наук Вірменської РСР[2] Інститут виноградарства і виноробства «Магарач»[2] |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук[2] (1966) |
Партія | ВКП(б)[2] |
Нагороди |
Татеос Каверкович Катарян (вірм. Թադևոս Գևորգի Կատարյան; нар. 5 січня 1905, Крим — пом. 27 листопада 1967, Ялта) — радянський вчений в області фізіології винограду. Доктор біологічних наук з 1965 року.
Народився 5 січня 1905 року в селі Крим (тепер М'ясниковського району, Ростовської областї, Росії) в селянській родині. У 1928 році закінчив Донський інститут сільського господарства і меліорації одночасно за двома відділенням: рослинництво і відділення плодівництва, виноградарства і виноробства[1]. Працював агрономом насінницької організації, головним агрономом, завідувачем земвідділу.
У 1930 році, після закінчення служби в армії, вступив до аспірантури Північно-Кавказького зернового інституту, але в лютому 1932 року був відкликаний в розпорядженняе президії ВАСГНІЛ і призначений вченим фахівцем по рослинництву, де курирував науково-дослідні установи по субтропічним культурам, а після передачі цих установ тільки що організованному Комітету з субтропіків при Раді Праці і Оборони, перейшов як агроном-методист у зазначений Комітет. Паралельно закінчив аспірантуру при Ботанічному інституті АН СРСР.
Член ВКП(б) з 1939 року. У 1939 році призначений начальником сектора Вірменської РСР в головному управлінні сільського господарства Закавказзя. З 1941 року працював заступником Наркома землеробства Вірменської РСР. З 1942 по 1944 рік був першим секретарем Ноемберянского райкому партії Вірменської РСР. В 1944 році захистив кандидатську дисертацію. У 1947 році очолив Ботанічний сад АН Вірменської РСР, з 1948 року — директор Ботанічного інституту республіки. У 1949—1950 роках — вчений секретар Президії АН Вірменської РСР. У 1950—1967 роках — директор Всесоюзного науково-дослідного інституту виноградарства і виноробства «Магарач». Паралельно очолював наукову координаційну раду з проблеми «Збільшення виробництва і підвищення якості винограду» (Міністерство сільського господарства СРСР), був заступником голови секції виноградарства ВАСГНІЛ і секції виноробства НТС Державного комітету по харчовій промисловості при Держплані СРСР[3].
У 1947—1951 роках був депутатом Верховної Ради Вірменської РСР. У 1951—1963 роках обирався в членом Ялтинського міськкому КПУ, у 1951—1962 роках — депутатом Ялтинської міської ради депутатів трудящих, багато років як голова керував Ялтинським відділенням товариства по поширенню політичних і наукових знань, був членом Кримського обкому КП України (сільського) і членом Алуштинського територіального виробничого партійного комітету[1].
Помер в Ялті 27 листопада 1967 року.
Розробив основи нормування кількості та якості врожаю винограду, фізіологічні основи сортової агротехніки винограду в залежності від кліматичних умов і інше. Автор понад 90 наукових робіт. Серед них:
- К вопросу о микроклимате виноградника и его влиянии на созревание винограда. — В кн.: Вопросы виноградарства и виноделия. M., 1962 (у співавторстві);
- Некоторые результаты исследований по листовой диагностике винограда. — В кн.: Вопросы виноградарства и виноделия. M., 1962 (у співавторстві);
- Сорт винограда и качество урожая. — Симферополь, 1963;
- Нагрузка и урожай винограда. — Симферополь, 1964.
Нагороджений:
- орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни II ступеня (1945), орденом «Знак Пошани» (1944), медалями «За оборону Кавказу» (1945), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946);
- медаллю учасника Всесоюзної сільськогосподарської виставки (1956), малою золотою медаллю учасника Всесоюзної сільськогосподарської виставки (1957), великою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки (1958), великою золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства (1961)[1].
В ознаменування заслуг вченого з ініціативи Ради ветеранів Великої Вітчизняної війни і праці, при схваленні і підтримці адміністрації інституту і Союзу виноробів Криму, на будівлі Інституту «Магарач» встановлена меморіальна дошка[1].
- ↑ а б в г д Институт «Магарач»(рос.)
- ↑ а б в г д е ж и Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ Энциклопедия алкогольных напитков(рос.)
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
- Народились 5 січня
- Народились 1905
- Померли 27 листопада
- Померли 1967
- Померли в Ялті
- Випускники Донського державного аграрного університету
- Працівники Інституту «Магарач»
- Доктори біологічних наук
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Уродженці М'ясниковського району
- Виноградарі СРСР
- Радянські фізіологи рослин
- Виноградарі XX століття
- Депутати Верховної Ради Вірменської РСР
- Доктори біологічних наук СРСР
- Нагороджені золотою медаллю ВДНГ
- Депутати Ялтинської міської ради
- Науковці Інституту «Магарач»