Катастрофа у Версальському весільному залі
| Катастрофа у Версальському весільному залі | |
|---|---|
 Місце колишнього розташування весільного залу | |
| Тип | техногенна катастрофа |
| Причина | обвал будинку |
| Країна |
 Ізраїль |
| Місце |
Talpiotd |
| Дата |
24 травня 2001 22:43 |
| Загиблих | 23 |
| Поранених | 380 |
| Географічні координати | 31°44′54″ пн. ш. 35°12′58″ сх. д. / 31.74836100002777783° пн. ш. 35.21637200002777490° сх. д. |
  | |
Версальський весільний зал (івр. אולמי ורסאי), що у кварталі Тальпіот, Єрусалим, є місцем найбільшої цивільної катастрофи в сучасній історії Ізраїлю. О 22:43 24 травня 2001 року, під час весілля Керен та Асафа Дрора, значна частина третього поверху чотириповерхової будівлі завалилась. Як наслідок, при падінні через два поверхи загинули 23 людини, серед них 80-річний дідусь нареченого та його 3-річна троюрідна сестра, наймолодша жертва. Було поранено 380 людей включно з нареченою. У неї були важкі поранення тазу, що потребували хірургічної допомоги[1]. Асафу пощастило уникнути серйозних пошкоджень. Він виніс Керен з-під завалів на руках[2].
Катастрофа шокувала суспільство Ізраїлю не лише тому, що це була найбільша будівельна катастрофа в історії країни, але й через те, що подію зафіксували на відеокамеру та показали по місцевому та міжнародному телебаченню[3].
Спроби порятунку[ред. | ред. код]
Спроби порятунку проводились рятувально-пошуковим підрозділом командування тилу Ізраїлю та резервними підрозділами. Вони почались одразу після обвалу і тривали до 16:00 суботи 26 травня 2001 року. Елі Бір був першим ЕМТ на місці події і запустив ізраїльську систему допомоги при масових інцидентах. Трьох людей витягнули з-під завалів живими, дістали 23 тіла.
Версальський закон[ред. | ред. код]
Після катастрофи Парламент Ізраїлю прийняв «Версальський закон». Цей закон запровадив спеціальний комітет, відповідальний за лікування людей, поранених у масових інцидентах. Крім того, було скликано офіційний комітет по розслідуванню на чолі з колишнім суддею Вардімосом Зейлером, який відповідав за безпеку громадських місць та будівель.
У жовтні 2004-го трьох власників Версальського залу — Авраама Аді, Урі Нісіма та Ефраїма Адіва було звинувачено у вбивстві та заподіянні шкоди через недбалість. Аді та Адів засуджені до 30 місяців за ґратами, Нісім — 4 місяців громадських робіт[4].
Весільний зал було повністю знесено і до 2007 року місце не використовувалось. Навпроти був меморіальний сад з іменами людей, вказаними на стіні.
У травні 2007, Елі Рон та три інженери, що брали участь у будівництві будівлі були ув'язнені на основі вердикту Єрусалимського окружного суду. Елі Рон отримав 4 роки, Шімон Кауфман і Ден Шеффер 22 місяці, Урі Пессах — 6 місяців[5].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Навпроти місця катастрофи є меморіальний парк, де на стіні викарбувано імена жертв.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wedding survivors recall night of horror. BBC News. 28.05.2001. Архів оригіналу за 5 вересня 2017.
- ↑ Courage of the survivors. BBC News. 26.05.2001. Архів оригіналу за 13 березня 2012.
- ↑ 2001: Israel wedding party tragedy. BBC News. 24.05.2001. Архів оригіналу за 12 серпня 2019.
- ↑ Lefkovits, Etgar (6.11.2005). Versailles hall owners sentenced. Jerusalem Post.
- ↑ Hasson, Nir. Versailles wedding hall engineer jailed for 23 negligent deaths [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.], Haaretz, May 31, 2007.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катастрофа у Версальському весільному залі |
- BBC report of the accident. Архів оригіналу за 12 серпня 2019.
- CNN report
- Levinson, Jay. «Review of Press Coverage: The Versailles Hall Disaster», Disaster Prevention & Management, Volume 10:4 (2001), pp. 289—290
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |