Катрін Малабу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катрін Малабу
фр. Catherine Malabou
Народилася 18 червня 1959(1959-06-18)[1] (60 років)
Сіді-Бель-Аббес, Алжир
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність філософ, психоаналітик
Alma mater École normale supérieure de Fontenay-aux-Rosesd
Знання мов французька[2]
Заклад Університет Париж X Нантер і Кінгстонський університет

Катрі́н Малабу́ (фр. Catherine Malabou, * 1959) — французький філософ, професорка університету Париж-Нантерр.

Біографія і наукові інтереси[ред. | ред. код]

Катрін Малабу є професором університету Париж-Нантерр та гостьовим професором Державного універитету Нью-Йорка в Буффало. Вона — головний редактор філософської серії «Non et Non» у видавництві Леон Шеер (Editions Léo Scheer).

Малабу насамперед досліджує взаємовідносини між діалектикою і деконструкцією, оперуючи концептом «Пластичність». У книзі «Майбутнє Гегеля: пластичність, темпоральність, діалектика» (фр. L'avenir de Hegel: plasticité, temporalité, dialectique), що є її докторською дисертацією, написаною під керівництвом Жака Дерріди, вона визначає пластичність, як можливість водночас надати й набути форму й таким чином відкритися майбутньому. Але пластичність в неї описує не лише формотворення, її можна розуміти і як руйнування (деструкцію) будь-яких форм.

Свою концепцію пластичності вона виводить як з Гегеля, так і з сучасних досліджень нейрологічної науки.

La Countre-allée — своєрідна антологія розрізнених філософських проб про філософію Жака Дерріди, його характер та поняття подорожі. У книзі зібрано оригінальні поштівки Дерріди з його зауваженнями, які виникали в ході написання цієї книжки.

У книзі «Гайдеґґерівська зміна» (Le Change Heidegger) Малабу досліджує відносини між негативністю й трансформацією. У книзі «Нові поранені» (Les nouveaux blessés) показано діалог між Гегелем і Фрейдом, йдеться про такі теми, як невиконання, заперечення, відкидання та смерть. Через явище травми вона намагається вийти на стик нейрологічної науки, психоаналізу й філософії.

Література[ред. | ред. код]

Німецькою

  • Was tun mit unserem Gehirn?, Zürich/Berlin: diaphanes 2006

Французькою

  • L'avenir de Hegel: plasticité, temporalité, dialectique, Paris: Vrin 1996
  • La Contre-allée (Voyager avec Jacques Derrida), Paris: Quinzaine Littéraire 1999
  • Plasticité, actes du colloque du Fresnoy, octobre 1999 (Hg.), Paris: Scheer 2000
  • Le Change Heidegger: du fantastique en philosophie, Paris: Scheer 2004
  • Que faire de notre cerveau ?, Paris: Bayard 2004.
  • La Plasticité au soir de l'écriture, Paris: Scheer 2005
  • Les Nouveaux blessés. De Freud à la neurologie, penser les traumatismes contemporains, Paris: Bayard 2007
  • Ontologie de l'accident, Paris: Léo Scheer, 2009
  • La Chambre du milieu. De Hegel aux neurosciences, Paris: Hermann, 2009
  • Changer de différence, Paris: Galilée, 2009
  • La Grande Exclusion, з Ксав'єром Емманюеллі, Paris: Bayard, 2009
  • Sois mon corps, з Юдіт Батлер, Paris: Bayard, 2010

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531
  2. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]