Кая (штат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кая

бірм. ကယား, ka.ya: pranynai

Flag of Kayah State.svg
Прапор
Адм. центр Лойко
Країна Flag of Myanmar.svg М'янма
Регіон Південно-східний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Шан ?
Районів 7
Населення
 - повне 349 875 (2012)
 - густота 29,82
Площа
 - повна 11 733 км²
Висота
 - максимальна 577 метр
 - мінімальна 577 метр
Часовий пояс UTC+6:30
Код ISO 3166-2 MM-12
Kayah State in Myanmar.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кая (штат)

Кая (Кайя; називається також Каренні) - штат (національний округ) в М'янмі на південному сході країни. Межує з Таїландом і зі штатами (національними округами) Шан і Карен. Знаходиться між 18° 30' і 19° 55' пн.ш. та між 94° 40' і 97° 93' с. д. Адміністративний центр - місто Лойко. Населення 349 875 чол. Щільність населення - 29,82 чол./км². Населення переважно кая - народність, яких називають також червоні карени або каренні, належать до групи каренів сино-тибетської мовної сім'ї.

Історія[ред. | ред. код]

До 1948 року на території штату існувало три каренських князівства:

У серпні 1948 року керівник Каренні У Бі Тху був убитий міліцією центрального уряду за його незгоду вступити в Бірманський Союз. У державу були введені війська, які стоять там дотепер.

5 жовтня 1951 року держава Каренні була перейменована в Кая. У 1952 році до її складу було включено колишнє шанське князівство Монгпе (Mong Pai).

В 1957 році прихильники незалежності сформували партію Національну Прогресивну Партію Каренні (KNPP), яка підтримувалася новоствореною Армією Каренні (KA). Ця армія продовжує опір до теперішнього часу, хіба що за винятком короткого періоду припинення вогню в 1995 році. Проти неї виступають партії Нова Земельна Партія Кайя (KNLP) і Фронт Національного Визволення Каренні (KNPLF), які зараз вступили в союз з центральним урядом Бірми.

В 1976 році правляча в Бірмі військова хунта SLORC зробила акцію по насильницькому переселенню сіл каренні, щоб позбавити опір, армію підтримки, в порушення громадянських прав населення. При цьому особи, яких переселили, не отримували адекватної компенсації і попадали в місця, позбавлені нормального водопостачання і звичної інфраструктури, включаючи медичне обслуговування. За оцінками, переселенню піддалося 50 000 каренні. Тисячі людей втікли в Таїланд.

Хоча переговори про припинення вогню регулярно поновлюються, на 2005 рік остаточної угоди не знайдено і збройні зіткнення раз за разом виникають знову.

Демографія[ред. | ред. код]

У штаті Кайя виділяють десять етнічних груп, які традиційно проживають на цій території. За мовами виділяються наступні народи:

  1. Кая (червоні карени)
  2. Падаунг (Каяні) - знамениті «жінками-жирафами», які витягають шию за допомогою залізних кілець
  3. Бве
  4. Геба (білі карени)
  5. Ману (манумано)
  6. Їнтале (янтале)
  7. Заєйн (латха)
  8. лахта)
  9. Геко
  10. Їнбо
  11. Паку

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративний центр штату - місто Лойко (Loikaw). Штат складається з двох округів (Болакхе і Лойко), які поділені на сім районів, до яких входять 106 селищ і сіл.

Райони штату [1]:

  1. Болакхе (Bawlakhe)
  2. Демосо (Demoso)
  3. Хпасаунг (Hpasawng)
  4. Хпрусо (Hpruso)
  5. Лойко (Loikaw)
  6. Месе (Mese)
  7. Шадоу (Shadaw)

Економіка[ред. | ред. код]

У штаті Кайя основна культура - рис, розвинена іригація. Крім того вирощують кукурудзу, сезам, часник, земляний горіх і овочі. Видобувають мінерали - алебастр, олово і вольфрам. Цінні породи деревини - тик і сосна. Нелегальна лісозаготівля привела до того, що площа лісів різко скоротилася. На водоспаді Лопіт побудована ГЕС, яка виробляє 20% всієї електроенергії Бірми, тому має високе стратегічне значення. ГЕС була побудована японцями після періоду японської окупації у вигляді репарації.

Теоретично штат міг би стати хорошим центром туризму через гарну природу, гори і цікаві місцеві звичаї. Однак політична ситуація не дає розгорнути широко туризм. Крім того є труднощі в транспорті і комунікаціях. В даний час для відвідування округу іноземцями потрібен дозвіл, який не завжди видається військовою владою. Зазвичай такий дозвіл охоплює район околиці 25 км від столиці Лойко. Фактично уряд тримає під своїм твердим контролем тільки столицю штату і частину західних територій.

Див. Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Myanmar States / Divisions and Townships. Myanmar Information Management Unit. December 2007. 

Посилання[ред. | ред. код]