Портал:М'янма
 Варто почитати
Респу́бліка Сою́зу М'я́нма (англ. Myanmar, до 1989 — Бірма) — країна на південному сході Азії, що межує на заході з Бангладеш, на північному заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південному сході з Лаосом і Таїландом, на південному заході омивається водами Бенгальської затоки; площа 676577 км²; столиця країни —
 М'янма є членом ООН з 1948, Всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, Всесвітньої торгової організації, Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Крім того, вона входить до групи економічної співпраці БІМСТЕК (Бангладеш, Індія, М'янма, Шрі-Ланка, Таїланд) і підтримує тісні економічні відносини з Китаєм. Варто почитатиДатою заснування Паганського царства традиційно вважається 1044 рік, в який, як стверджують хроніки, зійшов на трон цар Анората, який об'єднав під своєю владою територію сучасної М'янми. Насправді він зайняв престол в Пагані в 1017 році, але перші десятиліття його правління не пов'язані з походами і завоюваннями, і тому опущені хроністами. У цей період Паганська держава округлює свої володіння, користуючись вигідним розташуванням в долині Іраваді і контролем над великими іригаційними системами, що залишилися від п'ю і відновленими м'янманцями. Обстановка сприяла Анората, так як його основні суперники - мони - були змушені оборонятися проти кхмерів і чолів, а інші сусіди були слабкі. У 1020-1030 роках Анората здійснив ряд походів на північ і схід, приєднуючи навколишні землі.  У міру зміцнення Пагана на порядок денний встало приєднання багатих південних земель і вихід до моря. Спочатку Анората відібрав у монів ті області Шрікшетра, які були ними захоплені після падіння держави п'ю, а потім вийшов до кордони власне монських земель. Спочатку відносини з монами були ворожими: в 1049 році війська м'янманців навіть брали участь в обороні Татхоуна від кхмерів. Але незабаром почалися м'янмансько-монські війни, в результаті яких війська Анората захопили спочатку Пегу (куди вони увійшли як союзники в боротьбі проти гірських племен, але по закінченні цієї війни перетворилися на підкорювачів), а в 1057 році - місто Татхоун, основний центр монів. В результаті розгрому держави Татон в руки м'янманців перейшла Південна М'янма та портові міста. В результаті приєднання Татона змінився етнічний склад держави. Значну частину населення тепер стали складати мони, що перевершували м'янманців в культурному відношенні. Анората вивіз з Пегу і Татхауна в Паган кілька тисяч монських сімей, включаючи всю знать на чолі з царем. В результаті Паган став спадкоємцем двох царств, двох культур. Почався стрімкий зліт Пагана, що став до кінця правління Анората одним з найбільших центрів Південно-Східної Азії. ДопомогаЗапрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про М'янму. Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходится згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
Див. такожУчасникиВибране зображенняВибрана особистістьАун Сан Су Чжі (бірм. အောင်ဆန်းစုကြည် МФА: [àunsʰánsṵtʃì]; *19 червня 1945, Рангун, Британська Бірма) — політична діячка М'янми, лідерка опозиції військовій хунті, лауреатка Нобелівської премії миру (1991). Загалом близько 15 років військовики тримали її під домашнім арештом. Народилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янма) Аун Сана, вбитого в 1947 році.  Навчалась в Оксфордському університеті. 1988 року повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 року НЛД здобула понад 80% мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — від 2000 до 2002 і від травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з під варти. У жовтні 1991 року її присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила. Категорії
Нова стаття
Усього знайдено статей: 267 (17 квітня 2020) Братні порталиІнші розділи Вікімедії
|
.jpg)
