Сосна
Сосна | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Сосна звичайна (Pinus sylvestris)
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
![]() Мапа поширення видів роду Сосна | ||||||||||||||||||
дивитись Список видів роду Сосна | ||||||||||||||||||
|
Со́сна́ (Pinus L.) — рід хвойних дерев родини соснових. Це дерева або чагарники, ароматичні, вічнозелені; крона зазвичай конічна у молодих рослин, часто стає округлою або плосковерхою з віком. Відомо близько 115 видів, що поширені переважно у помірній смузі Північної півкулі, сягаючи однак на північ від полярного кола 71°пн.ш. в Норвегії. Також росте у гірських тропічних регіонах, досягаючи широт трохи на південь за екватор в південно-східній Азії (до 2,1° пд.ш., Суматра, Pinus merkusii). Сосни введені як декоративні й лісові дерева в багатьох частинах Південної півкулі[1].
В Україні налічується 17 видів, з них окультурено 11. Найпоширенішою є сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), до 40 м заввишки. Плодоносить з 10—30 років, у зімкненому лісостані — з 40—60 років. Дерево живе 300—400, іноді й більше років, порівняно з іншими шпильковими росте швидко. Сосна звичайна — світлолюбна, посухо- і холодостійка порода, невибаглива до ґрунтів, росте передусім на пісках, болотах, скелях тощо.
Латинська назва сосни звичайної — Pinus sylvestris — походить від кельтських слів «пін» — скеля і «сільвестріс» — лісова.
Зміст
Ареал поширення[ред. | ред. код]
В Україні сосна займає близько 2,5 млн. га або 34 % всієї лісової площі (перше місце перед дубом і ялиною). Сосна поширена насамперед на Поліссі (також на Малому Поліссі, Надбужанській і Надсянській котловинах), де є головною лісотвірною породою (займає близько 60 % лісової площі). На кращих ґрунтах зростає разом з дубом (субори), на глибоких пісках — без домішки інших порід (сухі бори), на заболочених ґрунтах — з домішкою берези та вільхи. Менше значення сосна має в лісостепу (понад 20 % лісової площі), найбільше — на лівобережному (понад 30 %). Вона поширена переважно на піщаних борових терасах лівих берегів рік, частково штучно насаджена. В степу сосна зустрічається вкрай зрідка (наприклад, на Олешківських пісках), зрідка - у Карпатах і на Прикарпатті.
Розмноження[ред. | ред. код]
Сосна квітне у травні. Її жовтий пилок у великій кількості розноситься вітром, покриваючи іноді всю поверхню озер, будучи несподіваним кормом для дрібних рибок.
Пилок сиплеться з пиляків жовтих шишечок і потрапляє на рильця червоних шишечок. Насіння дозріває лише через вісімнадцять місяців, у березні випадає з шишок на сніг і, підхоплюючись вітром, ковзає по насту як маленькі буєри (сани з вітрилами) на далекі відстані в різні боки[2]. Насіння навесні проростає, виносячи на поверхню п'ять або сім сім'ядоль[2]. Молоді сосни швидко ростуть, збільшуючись на 30—50 сантиметрів на рік[2]. Вони не бояться ні морозів, ні вологи, ні посухи, ні вітрів. Недарма латинською мовою сосна називається Пінус (Pinus), що означає «скеля»[2]. Сосна — світлолюбива рослина. Якщо насіння сосни потрапить під ялину з її широкими лапами, пророслі сосонки не зможуть витримати постійної тіні і загинуть. Ось чому ялина, потрапивши в сосновий бір, витісняє сосну[2]. Старі сосни відмирають, а молоді під ялиною не виростають, і через десятки років замість соснового лісу залишається тільки ялиновий[2]. Але сосна поселяється і на нових відкритих місцях. У неї міцні корені, стійкий стовбур, і вона досить невибаглива до умов середовища зростання.
Господарське використання[ред. | ред. код]
В Україні з усіх дерев сосна має найбільше значення. Її легку та м'яку деревину використовують у будівництві і як паливо, з неї виробляють шпали, меблі, телеграфні стовпи, з живиці — терпентину і кольофонію, з молодої хвої — вітаміни С і етерові олії. З соснової смоли (живиці) відганяють скипидар і одержують каніфоль. Каніфоллю натирають смички скрипок. Вона йде також на виготовлення лаків, сургучу, колісної мазі, на проклейку паперів, в мило. Останнім часом з камбію сосни стали отримувати навіть сурогат ванілі — ванілін[2].
Сосну використовують у садово-паркових насадженнях, для закріплення пісків та в полезахисних смугах. Її садять там, де потрібно створити протидію шкідливим явищам природи. Уздовж залізниць сосни затримують сніг, на берегах водойм і в пустелях — рухомі піски, в ярах коріння сосни, закріплюючи ґрунт, зупиняє його розповзання. На схилах гір і по берегах річок сосна запобігає повені, затримуючи танення снігу, який стікає не бурхливими потоками, а спокійними струмочками. Сосни — зберігачі вод: під їхнім покровом не висихають і не міліють річки.
Високі, тонкі, гладкі стовбури сосен протягом багатьох століть рухали незліченні кораблі, підтримуючи вітрила, наповнені вітром.
Зі смоли древніх хвойних дерев утворився дорогоцінний бурштин, з якого роблять красиві намиста.
У Кримських горах поширена сосна кримська (Р. nigra var. pallasiana Lamb.), сосна Станкевича (P. brutia Ten.) й інші.
У Карпатах, крім сосни звичайної, ростуть сосна кедрова (кедрина) або європейська (P. cembra L.), рідкісна, лише інколи становить невеликі суцільні деревостани (наприклад, у резерваті на горі Яйце у Ґорґанах), та сосна-жереп (Р. mugo Turra) — обидві у смузі верхньої границі лісу. Як декоративні вирощують сосну італійську або пінію (P. pinea L.), сосну Веймутова (P. strobus L.) та інші.
У культурі[ред. | ред. код]
Протягом століть соснові дерева дають важливі продукти для людей у їхньому повсякденному житті, тому, природно, врізалися у фольклор, мистецтво і культури багатьох країн. Сосни були також використані як символи релігійні та політичні.
Живопис[ред. | ред. код]
- Хасеґава Тохаку (1539—1610). «Сосни», XVI ст. Національний музей у Токіо.
- Шишкін Іван Іванович (1832—1898). «Ранок в сосновому лісі», 1886. Третьяковська галерея в м. Москва
- Шишкін Іван Іванович (1832—1898). «На півночі дикій…», 1891. Національний музей російського мистецтва в м. Києві
Геральдика[ред. | ред. код]
Образ сосни знаходиться на гербах. Сосна в геральдиці символізує справедливість, великодушність і чесність власника.
Герб польського міста Сосніцовіце
Герб. Ґміна Малкіня-Ґурна
Герб норвезького міста Дрангедал
Герб фінської гміни Сулкава
Національні символи[ред. | ред. код]
- Pinus caribaea var. bahamensis є ендеміком Теркс і Кайкос і є національним деревом[3].
- Pinus contorta subsp. latifolia з 1984 року є символом канадської провінції Альберта[4]. Дерево зазвичай зустрічаються там.
- Pinus strobus є символом штату Мен в США[5].
- Pinus densiflora є національним деревом Південної Кореї.
- Pinus peuce є національним деревом Македонії.
- Pinus sylvestris є національним деревом Шотландії[6].
Рекордсмени[ред. | ред. код]
Найбільшим за діаметром деревом вважається дерево виду Pinus lambertiana: висота 66,1 м, діаметр на рівні грудей 352 см, крона шириною 9 м, Дорінгтон, Каліфорнія. Найвищим деревом вважається дерево підвиду Pinus ponderosa subsp. benthamiana воно має висоту 81.69 м, знаходиться в англ. Siskiyou National Forest, штат Орегон. Безсумнівно, найстаріші сосни є виду Pinus longaeva, відомо багато дерев, яким більше 4000 років[1].
Види[ред. | ред. код]
Детальніше: Список видів роду Сосна
Двохвойні
- Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.)
- Сосна Банкса (Pinus banksiana Lamb.)
- Сосна гірська (Pinus mugo)
Трихвойні
- Сосна струнка (Pinus attenuata Lemmon)
- Сосна Лумхольтца (Pinus lumholtzii B.L. Robinson et Fernald)
П'ятихвойні
- Сосна Веймутова (Pinus strobus L.)
- Сосна кедрова європейська (Pinus cembra)
- Сосна кедрова сибірська (Pinus sibirica)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Gymnosperm Database
- ↑ а б в г д е ж (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
- ↑ Turks and Caicos Symbols
- ↑ Canada's arboreal emblems
- ↑ Maine State Tree
- ↑ Scots pine selected as Scotland's national tree
Література[ред. | ред. код]
- Сосна / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
- М. І. Ониськів. Сосна / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Відтворення соснових деревостанів Східного Полісся України : монографія / В. М. Гриб, Л. С. Осадчук, І. В. Гриб; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Нац. лісотехн. ун-т України. - Київ : Компринт, 2016. - 233 c. - Бібліогр.: с. 172-217.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сосна // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1811. — 1000 екз.
- СОСНА //Фармацевтична енциклопедія
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сосна |
![]() |
Це незавершена стаття про Хвойні. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |